Що означають слова з лайки? / Колаж 24 Каналу. Фото Мagnific.
Чи знали ви, що деякі українські лайливі вислови походять від колишніх медичних термінів? А інші пов’язані з народними уявленнями про потойбіччя.
Українська мова володіє надзвичайно винахідливими способами вираження гніву. Замість грубих слів наші предки часто зверталися до хвороб, нещасть або потойбічних сил, як розповідає Аліна Острозька.
Яке первісне значення слів “трясця”, “грець”, “пек” і “пранці”?
Сьогодні серед блогерів-мовознавців часто можна почути обговорення традиційної української лайки. Нині вона звучить радше жартівливо, ніж грубо. Однак, це частково пов’язано з тим, що ми не усвідомлюємо справжнього значення та походження цих слів.
Чи доводилося вам чути такі вислови:
-
“Трясця б його взяла!”,
-
“А бодай тебе пек!”,
-
“Щоб тебе грець узяв!”
-
“Хай тебе шляк трафить!”
Ці фрази були знайомі майже кожному українцю. Ми сприймаємо їх як емоційні вигуки чи лайку, але мало хто замислюється, що колись ці слова мали цілком конкретний зміст. Деякі з них позначали небезпечні хвороби, інші ж були пов’язані з народними уявленнями про злих духів. Тож, давайте розглянемо, що означають ці давні українські лайливі вислови.
- Трясця. Слово “трясця” походить від дієслова “трясти”. Так наші пращури називали гарячку, лихоманку, що супроводжувалася сильним ознобом та тремтінням. Найчастіше йшлося про малярію або інші захворювання, під час яких людину буквально “трясло”.
Саме тому побажання “трясця б тебе взяла” спочатку означало не просто досаду, а бажання тяжко захворіти. До речі, в українському фольклорі “трясця” навіть уявлялася як істота, що насилає недугу, тому від неї існували спеціальні замовляння.
- Грець. Вислів “щоб тебе грець узяв” не має жодного стосунку до Греції чи греків. За однією з найпоширеніших версій, грець – це народна назва тяжкої недуги, яку сьогодні асоціюють із судомами, апоплексією або інсультом. Людина могла раптово впасти, втратити свідомість чи здатність рухатися, тому в народі казали, що її “взяв грець”.
- Пек. Слово “пек” походить від давньоукраїнського пекло. У лайливих висловах воно виступає як скорочена форма й означає місце покарання, пов’язане з народними та християнськими уявленнями про потойбіччя.
Тому вислови “бодай тебе пек узяв” або “іди до пека” первісно були побажанням потрапити до пекла. Цікаво, що в багатьох слов’янських мовах існують подібні вигуки, утворені від слова “пекло”.
- Пранці. Одне з найзагадковіших слів українських лайок – пранці чи франца. Так у давнину називали сифіліс – одну з найнебезпечніших інфекційних недуг свого часу. Назва походить від польського franca, тобто “французька хвороба”. У XV–XVI століттях у Європі сифіліс нерідко називали саме “французькою недугою”, і через польське посередництво ця назва потрапила до української мови.
Отже, побажання “щоб тебе пранці взяли” колись означало побажання заразитися тяжкою невиліковною хворобою.
-
Шлак чи шляк. Слово “шляк” прийшло до української мови через польське szlag, яке, своєю чергою, походить від німецького Schlag – “удар”. У давній медицині так називали апоплексичний удар, тобто інсульт або раптовий параліч.
Саме звідси походить добре відомий вислів “Шляк би тебе трафив!”. Дієслово трафити (від польського trafić) означає “влучити”, “спіткати”. Отже, буквально цей прокльон означав: “Хай тебе вразить удар (інсульт)!”
Згодом буквальне значення багатьох слів забулося, і сьогодні вислів уживають переважно як емоційний вигук, не вкладаючи в нього побажання реальної хвороби.
Чому саме хвороби стали лайливими висловами?
У давнину люди не знали причин більшості захворювань і часто сприймали їх як кару або дію надприродних сил. Саме тому назви найстрашніших недуг поступово перетворилися на лайливі вислови.
Згодом їхнє буквальне значення стерлося, і сьогодні більшість людей уживає слова “трясця”, “грець”, “пек” чи “пранці” лише як емоційні вигуки, навіть не підозрюючи, що за ними стоять цілком реальні історії.
Цікавий факт! Українська мова загалом вирізняється великою кількістю евфемістичних прокльонів. Замість грубої лайки наші предки часто використовували назви хвороб, стихійних лих або міфічних сил та характерну поведінку. Чи чули ви про слова: лайдак, мантелепа, вайло, гепа та інші? Саме тому українські лайливі вислови нерідко звучать образно, але не містять нецензурної лексики.
Трясця, грець, пек і пранці – це не випадкові слова. За кожним із них стоїть багатовікова історія, народні вірування та пам’ять про часи, коли хвороби й стихії були найбільшими людськими страхами. Сьогодні вони здебільшого втратили своє первісне значення, але залишилися яскравою частиною української мовної та культурної спадщини. А ви використовуєте котрийсь із них?