Що означають слова з лайки? / Колаж 24 Каналу. Фото Мagnific.
Чи здогадувалися ви, що деякі українські лайливі вислови походять від медичних термінів? А інші пов’язані з народними уявленнями про потойбічний світ.
Українська мова багата на винахідливі лайки. Замість грубих слів наші предки часто згадували хвороби, нещастя або надприродні сили, як розповідає Аліна Острозька.
Яке справжнє значення слів “трясця”, “грець”, “пек” і “пранці”?
Сьогодні серед мовознавців-блогерів часто обговорюють традиційну українську лайку. Зараз вона сприймається не як груба, а радше як жартівлива. Проте, це також зумовлено тим, що ми не знаємо справжнього значення та походження цих слів.
Ви, ймовірно, чули такі фрази:
-
“Трясця б його!”
-
“А бодай тебе пек!”
-
“Щоб тебе грець узяв!”
-
“Хай тебе шляк трафить!”
Ці вислови були знайомі практично кожному українцеві. Ми сприймаємо їх як емоційні вигуки або лайку, але мало хто замислюється, що колись ці слова мали цілком конкретний зміст. Одні означали небезпечні недуги, інші були пов’язані з народними уявленнями про злих духів. Тож, розгляньмо, що означають ці давні українські лайливі вислови.
- Трясця. Слово “трясця” походить від дієслова “трясти”. Так наші предки називали високу температуру, лихоманку, що супроводжувалася сильним ознобом і тремтінням. Найчастіше це стосувалося малярії або інших захворювань, під час яких людину буквально “трусило”.
Саме тому побажання “трясця б тебе взяла” спершу означало не просто роздратування, а побажання тяжко захворіти. Варто зазначити, що в українському фольклорі “трясця” навіть уявлялася як сутність, що насилає хвороби, тому від неї існували спеціальні обереги.
- Грець. Вислів “щоб тебе грець узяв” не має жодного зв’язку з Грецією чи греками. Згідно з однією з найпоширеніших версій, грець – це народна назва тяжкої недуги, яку сьогодні асоціюють із судомами, апоплексією або інсультом. Людина могла раптово впасти, втратити свідомість або здатність рухатися, тому в народі казали, що її “взяв грець”.
- Пек. Слово “пек” походить від давньоукраїнського пекло. У лайливих висловах воно виступає як скорочена форма і означає місце покарання, пов’язане з народними та християнськими уявленнями про загробний світ.
Тому вислови “бодай тебе пек узяв” або “іди до пека” первісно мали значення побажання потрапити до пекла. Цікаво, що в багатьох слов’янських мовах існують схожі вигуки, утворені від слова “пекло”.
- Пранці. Одне з найзагадковіших слів у контексті українських лайок – пранці або франца. Так у давнину називали сифіліс – одну з найнебезпечніших інфекційних недуг свого часу. Назва походить від польського franca, що означає “французька хвороба”. У XV–XVI століттях у Європі сифіліс нерідко називали саме “французькою недугою”, і через польське посередництво ця назва дісталася української мови.
Отже, побажання “щоб тебе пранці взяли” колись означало побажання заразитися тяжкою невиліковною хворобою.
-
Шлак чи шляк. Слово “шляк” потрапило до української мови через польське szlag, яке, своєю чергою, походить від німецького Schlag – “удар”. У давній медицині так називали апоплексичний удар, тобто інсульт або раптовий параліч.
Саме звідси походить добре відомий вислів “Шляк би тебе трафив!”. Дієслово трафити (від польського trafić) означає “влучити”, “спіткати”. Отже, дослівно цей прокльон означав: “Хай тебе вразить удар (інсульт)!”
Згодом первісне значення багатьох слів забулося, і сьогодні вислів використовують переважно як емоційний вигук, не вкладаючи в нього побажання реальної хвороби.
Чому саме хвороби стали прокльонами?
У давнину люди не розуміли причин багатьох захворювань і часто сприймали їх як покарання або дію надприродних сил. Саме тому назви найстрашніших недуг з часом трансформувалися на лайливі вислови.
Згодом їхнє буквальне значення стерлося, і сьогодні більшість людей використовує слова “трясця”, “грець”, “пек” чи “пранці” лише як емоційні вигуки, навіть не підозрюючи, що за ними стоять цілком реальні історії.
Цікавий факт! Українська мова загалом вирізняється великою кількістю евфемістичних лайок. Замість грубої лайки наші предки часто вживали назви хвороб, природних катаклізмів або міфічних сутностей та характерну поведінку. Чи чули про слова: лайдак, мантелепа, вайло, гепа та інші? Саме тому українські лайливі вислови нерідко звучать образно, але не містять нецензурної лексики.
Трясця, грець, пек і пранці – це не випадкові слова. За кожним із них криється багатовікова історія, народні вірування та пам’ять про часи, коли недуги й стихії були найбільшими людськими страхами. Сьогодні вони переважно втратили своє первісне значення, але залишилися яскравою частиною української мовної та культурної спадщини. А ви послуговуєтесь котримсь із них?