У приватних лікарнях з великими цінниками відвідувачі отримують не лише комфорт та новітні розробки – вони здобувають відчуття захищеності. Коли трапляється лихо, сім’ї нерідко втягуються в тривалу боротьбу за правду. Три гучні випадки медичних нещасть показують, як тернистим може бути шлях від смерті пацієнта до судового рішення.
За значними сумами в приватних лікарнях нерідко криється не лише затишок та прогресивне лікування, але й надія пацієнта на абсолютну захищеність. Коли стається трагедія, істинне обличчя лікарні виявляє здатність узяти на себе тягар відповідальності за можливі помилки. На жаль, доволі часто замість відкритості близькі померлих, у найважчий період життя, стикаються з битвою клініки за своє добре ім’я. Про те, чи має український пацієнт реальний захист та як на нещастя у своїх стінах реагують приватні медзаклади, читайте у статті УНН.
Приватна медицина в Україні за останні десятиліття стала уособленням зручності та новітніх технологій. Обираючи приватні медичні заклади, пацієнти сподіваються на безпеку, високий професіоналізм та першокласний сервіс. При цьому відвідувачі свідомо згодні на високі цінники, оскільки вартість медичних послуг сприймається, як обґрунтована інвестиція в особисте здоров’я та спокій душі.
Однак, навіть у найбільш передових клініках відбуваються критичні ситуації. У такі миті головним випробуванням для медичного закладу стає його здатність відповідати за прорахунки, а не прикриватися рекламними акціями. Проте, відповідальну позицію у таких випадках обирають не всі.
Справа про смерть Аднана Ківана перетворилася на “Справу Odrex”
Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана у жовтні 2024 року у стінах одеської клініки Odrex стала переломним моментом для репутації установи. Засновник імперії Kadorr Group, людина, чиї фінанси дозволяли обрати кращих лікарів світу, довірив своє здоров’я одеському Odrex. Адже саме у цій клініці він проходив лікування впродовж останніх років, саме у цій клініці працює лікар бізнесмена Віталій Русаков. Якому, за інформацією журналістки Зої Казанжі Анднан Ківан подарував квартиру з ремонтом та новенький автомобіль Lexus на весілля. Однак, як показують матеріали кримінального провадження, статус бізнесмена та постійного клієнта клініки не став захистом від того, що слідство називає лікарською халатністю.
Смерть Аднана Ківана дала початок гучному кримінальному процесу, який триває й донині. На лаві підсудних опинилися “зірки” Odrex: завідувач відділення хірургії Віталій Русаков та лікар-онколог Марина Бєлоцерківська (яка вже звільнилась з клініки). За інформацією слідства, незважаючи на онкологічний діагноз Аднана Ківана, причиною смерті став сепсис. Медична експертиза вказує на ряд ймовірних помилок: ігнорування ознак запалення, відсутність призначення обов’язкової антибіотикотерапії після хірургічного втручання та проведення хіміотерапії, яка на той момент була прямо протипоказана хворому.
Поки лікарі перебувають під нічним домашнім арештом, захист, схоже, обрав тактику виснаження суду. Засідання зриваються через неявку адвокатів лікарів. Паралельно з цим, Odrex розгорнула масштабну інформаційну кампанію: замість визнання помилок та внутрішнього розслідування, клініка зосередилася на судових позовах проти медіа та спробах відновити добре ім’я.
Проте реакція суспільства не забарилася: після того, як справа про смерть Аднана Ківана набула розголосу, люди, які також втратили близьких після лікування в Odrex та ті, кому вдалося вижити – почали публічно ділитися своїм досвідом. Окрім того, резонансна справа про смерть Аднана Ківана стала останньою надією на справедливість для багатьох сімей, які роками позиваються до Odrex через кончину своїх рідних в клініці.
На тлі загальноукраїнського розголосу, люди обʼєдналися в рух StopOdrex, створили свій сайт (який вже тричі блокувався через скарги Odrex) та Telegram-канал. На цих платформах люди, які вважають себе постраждалими від лікування в скандальній клініці анонімно розповідають власні історії та історії своїх померлих родичів, обмінюються новинами про хід власних кримінальних справ проти Odrex та медиків клініки і підтримують один одного.
Фатальна помилка у клініці “Малі”: смерть 7-річного хлопчика під час лікування зубів
У березні 2025 року звичайний візит до стоматолога для київської сім’ї завершився трагедією. Батьки привели 7-річного сина на лікування зубів під загальним наркозом – послугу, яку клініка рекламувала як безпечний і комфортний “медикаментозний сон” для дітей.
Під час процедури стан хлопчика раптово погіршився. Серце зупинилося прямо у стоматологічному кріслі. У клініці розпочали реанімаційні заходи, згодом дитину госпіталізували. Лікарі констатували глибоку кому. Через декілька днів хлопчик помер у реанімації лікарні Охматдит, не приходячи до тями.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом неналежного виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило смерть дитини. Лікарці-анестезіологу повідомлено про підозру. За версією слідства, під час анестезії було використано препарат, який мав протипоказання з огляду на стан здоров’я хлопчика. Саме це, на думку правоохоронців, і стало причиною гострої серцевої недостатності.
МОЗ після перевірки медичного закладу анулював видану їм ліцензію. Станом на сьогодні розслідування триває. Про передачу справи до суду офіційно не повідомлялося.
Ця історія знову порушила складне питання: наскільки безпечними є процедури під загальним наркозом в амбулаторних умовах і чи достатній контроль існує за їх проведенням у приватних клініках. Для батьків це – невиправна трагедія. Для системи охорони здоров’я – випробування на здатність об’єктивно розібратися і дати відповідь, що саме пішло не так та хто понесе відповідальність за смерть 7-річного хлопчика.
Смерть немовляти в “Лелеці”: справа, яка завершилась максимальним вироком для медика
Трагедія, що сталася у травні 2020 року в елітному київському пологовому будинку “Лелека”, перетворилася на один із найвідоміших процесів у сфері приватної акушерської допомоги. Пологи Лідії Косогової, яка всю вагітність довіряла професіоналізму лікарів цього закладу, закінчилися трагічно: її донька Віра народилася з важким ураженням центральної нервової системи та померла після 55 днів боротьби за життя.
За матеріалами слідства, причиною трагедії стала затримка. Лікар акушер-гінеколог Микола Коваленко неправильно оцінив показники моніторингу серцебиття плода (КТГ). Коли прилади вже сигналізували про критичний стан дитини, рішення про екстрений кесарів розтин було прийняте занадто пізно. Судова експертиза підтвердила прямий причинно-наслідковий зв’язок: саме ці втрачені хвилини призвели до незворотної гіпоксії мозку немовляти.
Родина загиблої дитини зіткнулася не лише з болем втрати, а й із викликами медичної системи. Лідія Косогова заявляла, що після трагедії спілкування з “Лелекою” практично припинилося, а доступ до електронної медичної документації родині обмежили.
Керівництво закладу натомість називало звинувачення “інформаційною атакою”, наполягаючи на тому, що дії медиків відповідали протоколам.
Судовий розгляд справи тривав більше двох років. Попри те, що обвинувачений акушер-гінеколого не визнав своєї провини, Миколу Коваленка було засуджено до найсуворішого покарання за статтею (1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником) – три роки позбавлення волі. Крім того, суд зобов’язав клініку виплатити понад 1,1 млн грн моральної шкоди родині.
Замість висновку
Різні міста, різні клініки, різні медичні напрямки: від складної онкохірургії до стоматології чи довгоочікуваних пологів. Але всі ці історії об’єднує трагічний сюжет: смерть, підозра у лікарській недбалості й довгі роки боротьби за правосуддя.
Кожна справа має свої особливості, проте наслідки надто подібні. Замість швидкого і прозорого встановлення відповідальності – затягнуті процеси, експертизи, процедурні перешкоди. Родини, які втратили близьких, змушені роками відстоювати право на справедливість.
В кінцевому підсумку, ці історії розкривають проблему ширшу, ніж окремі помилки конкретних лікарів, вони ставлять питання до всієї медичної системи, особливо в частині захисту прав пацієнтів і реальної невідворотності відповідальності за лікарську халатність.