У Верховній Раді розглядають відновлення прозорих змагань на державні місця, що були припинені через воєнний час. Дане питання важливе для забезпечення надходження 50 млрд євро від Євросоюзу та попередження корупційних діянь.
Проблема прозорих змагань на державні крісла в Україні знову опинилася в епіцентрі уваги – і не тільки через обговорення з іноземними партнерами, але й через низку гучних кадрових рішень у важливих установах. Поки що стратегія щодо висунення лідерів держорганів лишається непослідовною: замість уніфікованого критерію відкритості влада нерідко вдається до вибіркових “перезавантажень” певних відомств, зазначає УНН.
У зв’язку з воєнним станом, проголошеним через повномасштабну агресію росії в Україну, вимоги щодо реалізації відкритих змагань на державні крісла не існує. Його анулювали на зорі повномасштабної війни з метою забезпечення безпеки. Однак можливість чесних виборів зберігається – змагання не заборонені законом, і в кожному випадку ухвалюється індивідуальне рішення.
Такий підхід формує небезпечний приклад, коли змагання як механізм очищення та відновлення існує, але виключно там, де вже трапився репутаційний чи корупційний провал.
Вибіркові рішення замість системної моделі
За словами члена комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної, загальної вимоги стосовно обов’язкового проведення змагань немає, а перетворення відбуваються уривками.
Наприклад, за словами народної обраниці, змагання призначають у випадках гучних інцидентів, як це було з призначенням очільників Бюро економічної безпеки чи вибором керівництва Державної митної служби. Також, за її відомостями, наразі розглядається можливість оголошення конкурсу з відбору очільника Державної служби фінансового моніторингу.
Разом з тим, на думку Ніни Южаніної, запит щодо проведення відкритих відборів на провідні крісла в держорганах лишається актуальним.
Я думаю, що вона на часі була, є і буде. І не варто було припиняти ці змагання, хоча я розумію, що конкурси також мають свої мінуси, і їх доволі багато. От як з’ясувалося, що невелика кількість зголосилася на конкурс голови митної служби, і не факт, що зголошуються ті, хто гідний цієї посади. І ми не знаємо, наскільки “професійно” відбуваються ці всі конкурсні заходи, наскільки детально кандидатів перевіряють на розуміння роботи митниці
– наголосила нардепка у коментарі УНН.
Відновлення змагань – питання часу
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі УНН пояснила, що поступове відновлення змагань є одним із пунктів Ukraine Facility Plan, реалізація якого дасть змогу Україні отримати грошову допомогу від Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро.
За її словами, профільний комітет зараз працює над проєктом закону № 13478-1 “Про внесення коректив до деяких законів України щодо відновлення проведення змагань та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби” для того, аби парламент зміг його розглянути вже під час 15-ї сесії.
Документ встановлює чіткі терміни для відновлення змагань на місця державної служби категорій “А/Б/В” і кінцеві терміни перебування на таких місцях, на які призначення були здійснені без змагання під час воєнного стану. Це повертає систему до прозорого відбору на основі професійності.
Шуляк запевняє, що відновлення відкритих змагань на місця в держслужбі стане запобіжним заходом корупції. “Оскільки за такої умови стає менше можливостей для ручних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного тиску на вибір на топ крісла тощо”, – підкреслила Олена Шуляк.
А ще, за її словами, документ забезпечує збільшення професійності комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінювання, анкети чесності для кандидатів, резерви та внутрішні конкурси.
Державіаслужба вже зараз потребує призначення керівника через змагання
Як писав раніше УНН, віцепремʼєр Олексій Кулеба запропонував Уряду призначити Ігоря Зелінського на місце голови Державіаслужби. Це призначення хочуть провести в ручному форматі без змагання, вочевидь розуміючи, що незабаром відкритий відбір стане обовʼязковим.
Попередній керівник Державіаслужби Олександр Більчук був усунений восени 2025 року через рішення про передачу забезпечення ремонтної документації вертольотів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Чиновник проігнорував наявність в Україні ліцензованих підприємств, здатних реалізувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, яка має зв’язок з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський тривалий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як повідомляв УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної готовності.
Експерти вказують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були вилучені з українського реєстру та по суті перейшли під контроль росії. У цей період також були прийняті регуляторні рішення, націлені на створення штучних перепон для експлуатації Іл-76 в Україні, що явно є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової бюрократії з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно засвідчив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Проте вже через пів року, у грудні, він змінив думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. В результаті використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Окрім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто зауважити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної готовності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Та зараз віцепремʼєр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на провідне крісло.
Уряду для цього призначення потрібні результати спецперевірки кандидата, яку в тому числі здійснює Служба безпеки України. УНН дізнався, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від ймовірного призначення Зелінського на місце.
Упереджувати кризи замість гасіння пожеж
Очевидно, що відкриті змагання на місця в державних органах мають стати системною нормою, а не реакцією на інциденти чи провали певних органів. Воєнний стан пояснює тимчасове полегшення процедур, а також бере до уваги ситуацію з безпекою, але не може виправдовувати довготривалу практику ручних призначень. Якщо змагання застосовується вибірково, то держава діє в режимі гасіння пожеж, замість того, щоб застосувати рішення, яке буде упереджувати кризи та зніматиме запитання суспільства.
Виконання зобовʼязань в межах Ukraine Facility Plan і повернення відкритих відборів чиновників може стати не формальним виконанням умов для одержання фінансування ЄС, а мінімізацією корупційних ризиків, підняттям професійності керівництва та зменшенням політичного впливу на важливі органи влади. До того ж інструмент існує вже зараз. До повернення обовʼязку Уряд вже зараз може призначати змагання на вільні керівні крісла в важливих органах, як от Державіаслужбі.
Історія з можливим призначенням Ігоря Зелінського без змагання лише підкреслює актуальність проблеми. Коли кадрове рішення ухвалюється завдяки лобіюванню в ручному форматі попри серйозні застереження щодо попередніх управлінських рішень, це створює додаткові ризики для безпеки та міжнародної репутації України, а також породжує багато питань у суспільства. Саме тому відкритий конкурс має бути не опцією, а обов’язковою процедурою для призначення на ключові державні місця.