Чому не “виконуючий”? / Мagnific. Ілюстративне фото
Якщо пильно поглянути на мову офіційних паперів, можна виявити чимало висловів, які видаються українськими, але насправді є хибними запозиченнями.
Де саме криється недолік у слові “виконуючий”, пояснюємо з посиланням на Український правопис.
Не “виконуючий” – як правильно українською
Цю помилку й досі можна зустріти в офіційних документах, і далеко не кожен може пояснити, у чому річ. Щороку в кожній установі видається наказ про призначення “виконуюючого” обов’язки директора, ректора чи іншого керівника на період відпустки або тривалого відрядження.
Слово “виконуючий” є калькою з російського “исполняющий”. Воно утворене за моделлю активного дієприкметника теперішнього часу, яка для сучасної української літературної мови не є доречною.
Саме тому Український правопис (§ 32) наголошує, що активні дієприкметники теперішнього часу на -учий (-ючий), -ачий (-ячий) мають обмежене застосування і здебільшого притаманні книжній, науковій або історичній стилістиці.
Тому коректно вживати:
- “виконувач обов’язків”,
- “виконавець”,
- “той, хто виконує посадові доручення”.
Схожу помилку припускаються особливо часто влітку, коли обирають прохолодні напої, що називають “освіжаючими”, хоча такого слова в українській мові не існує.
Після звороту “виконувач обов’язків” ставимо назву посади, яку особа тимчасово обіймає, у родовому відмінку. Якщо посада вживається в документах постійно, вислів “виконувач обов’язків” скорочують до “в. о.”, наприклад, у реквізиті “Підпис”.
Зверніть увагу! Після кожної літери скорочення “в. о.” ставиться крапка. У середині речення таке скорочення пишеться з малої літери, а на початку – з великої.
Отже, замість “виконуючий обов’язки директора” правильно говорити: виконувач обов’язків директора або особа, яка виконує обов’язки директора.
Іменник “виконувач” утворений за автентичною українською словотвірною моделлю за допомогою суфікса -ач, який позначає особу, що виконує дію. За цією ж моделлю сформовані слова: дописувач, відкривач, споживач, користувач, викривач.
Правильно буде:
-
виконувач обов’язків директора;
-
тимчасовий виконувач;
-
особа, яка заміщує на посаді.
“Виконуючий” – це помилка: дивіться відео
Тож, аби ваше мовлення відповідало стандартам сучасної української літературної мови, замість запозиченого “виконуючий” використовуйте самобутнє українське “виконувач”.