Плекати – це більше, ніж любити / Magnific. Ілюстративне фото
Чи можливо одним словом висловити “любити”, “пестити”, “оберігати” та “вирощувати”? Українська мова дає ствердну відповідь.
Що означає слово “леліяти”, пояснює філологиня Оксана Миколаївна.
Походження слова “леліяти” та його значення
Українська мова багата на слова, що передають особливі почуття, для яких важко знайти еквіваленти в інших мовах. Наприклад, усі знають про слово “кохаю”, яке виражає почуття між жінкою та чоловіком.
Існує ще одне унікальне слово, що описує любов до дитини – лЕлія.
А дієслово “леліяти” або “леліти” означає – оточувати ніжністю, любов’ю, турботою, дбайливо піклуватися, плекати, голубити, оберігати. Саме такою опікою батьки огортають своє немовля та дитину.
Мовознавці виводять його походження від слів “люлі” чи “люляти”, тобто колисати дитину і співати їй колискові. Колискові співають тільки дітям, і в багатьох з них є слова “ай люлі”. Дитяче ліжечко, яке підвішували в хаті до сволока, теж називали – люлька. Це слово згадується у колисанках:
“Ой лю-люлі-люлі,
Налетіли гулі,
Налетіли гулі,
Та й сіли на люлі.”
А немовля також називали співзвучно – ляля. Батьків же колись звали – лельо та леля, як ласкаві звертання.
У давніх слов’ян “Леля” була божеством весняної обрядовості, символом юності, любові та відродження природи. Тому корінь лел- здавна асоціювався з турботою, лагідністю та життям.
Що означає “леліяти”: дивіться відео від Оксани Миколаївни
Як вживати слово “леліяти”?
Слово “леліяти” – одне з наймелодійніших в українській мові, і воно відображає беззаперечну любов до власної дитини. Саме тому ми говоримо: “леліяти дитину”.
У переносному значенні – це дбайливо зберігати почуття, думки, прагнення чи мрії: “леліяти мрію”, “плекати надію”, “берегти спогади”. Його можна використати, розповідаючи про власну працю, догляд за чимось – тваринами, садом чи городом.
Недарма слово “леліти” так часто зустрічається в українській літературі. Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Олександр Олесь та інші класики використовували його не лише щодо дітей чи рослин, а й стосовно мрій, сподівань, любові та пам’яті. Адже можна плекати не тільки когось, а й те, що є дорогим серцю.
- Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла. (з народної пісні).
- Любов, що кохає й найменшого брата, Собою весь світ обіймає й леліє. (Іван Франко).
- Саджанець мій росте! Бо з любов’ю вирощую, для тебе лелію. (Олесь Гончар).
Цікаво! “Леліти” не є повним синонімом слова “любити”. Любити можна без особливих проявів, а леліти – це завжди піклуватися, оберігати, пестити й підтримувати. Це слово передбачає дію, постійну увагу та тепло.
Сьогодні ми часто замінюємо його словами “доглядати”, “піклуватися” або “оберігати”. Проте жодне з них не передає тієї ніжності, яку містить “леліти”. Тому варто частіше повертати це слово у своє мовлення – адже воно є одним із тих, що найкраще відображають українське відчуття любові через турботу.