Безкоштовне харчування для учнів з 1 вересня / Magnific
Від початку нового навчального року безплатне харчування буде доступне для учнів 1 – 11 класів комунальних шкіл, які відвідують заняття очно. Очікується, що ця ініціатива охопить понад три мільйони дітей, а державний бюджет виділив на неї 14,4 мільярда гривень.
Однак, розширення цієї програми вимагатиме від шкіл вирішення низки практичних аспектів. Це стосується як вартості харчування та пропускної спроможності їдалень, так і організації роботи під час повітряних тривог та можливих відключень електроенергії. Ми дізналися, як планується впоратися з цими викликами у столиці, від Олени Фіданян, очільниці Департаменту освіти і науки КМДА.
Чи достатньо 50 – 60 гривень на харчування учня?
Держава виділяє 50 гривень на день для учнів початкових класів і 60 гривень для учнів 5 – 11 класів. Ці суми призначені для покриття витрат на продукти. Фінансування заробітної плати персоналу їдалень, доставки, посуду та інших операційних витрат покладатиметься на місцеві бюджети.
У Києві було проведено розрахунки, які показали, що фактична вартість харчування може перевищувати встановлені норми. Згідно з оцінками, зробленими на початку липня, вартість сніданку для старшокласника, включаючи продукти та доставку, складала в середньому 83 гривні, а повноцінного обіду – близько 114 гривень.
«Якщо мова йде саме про обід, то вписатися у 60 гривень, а тим більше у 50, є складніше», – зазначила Фіданян.
Не пропустіть жодної важливої новини Додати
Заміна обідів на більш дешеві сніданки також не є виходом. Необхідно встигнути подати їжу до визначеного часу, а більшість шкільних їдалень та кухонь не пристосовані до приготування та роздачі їжі всім учням з першого по одинадцятий клас за декілька годин.
Київ уже мав подібний досвід, коли безкоштовне харчування поширювалося переважно на початкову школу. У період з січня по травень місто додатково витратило з міського бюджету 153,2 мільйона гривень.
Школам доведеться переглянути розклад
Проблема полягає не тільки у вартості продуктів, а й у часі, відведеному на прийом їжі. Для учнів початкових класів на харчування потрібно виділяти щонайменше 30 хвилин, для старших – не менше 20. Це робить фізично неможливим нагодувати велику кількість учнів за одну-дві перерви.
У столиці було проведено розрахунки можливого навантаження на їдальні. З’ясувалося, що окремим школам може знадобитися до восьми перерв для харчування. Наприклад, в одному з найбільших навчальних закладів Києва, де очно навчаються близько 2 100 дітей, одночасно за столами можуть розміститися лише приблизно 300 учнів.
«Де взяти час, щоб нагодувати всіх? Відірвати від уроків? Але ж не слід забувати, що головна місія школи – це навчання, а не організація харчування», – зазначила Фіданян.
Необхідно також врахувати групи подовженого дня, де діти отримують кілька прийомів їжі. У осінньо-зимовий період ситуація ускладнюється, оскільки довгі перерви можуть призвести до значного подовження навчального дня, аж до настання темряви.
Як організувати харчування під час тривог та блекаутів?
Повітряна тривога може будь-якої миті зупинити роботу кухні. Якщо тривога розпочинається під час приготування їжі, учні та персонал їдальні мають перейти до укриття, що призводить до залишення частини страв на плитах. Ще складнішою є ситуація під час аварійних відключень електроенергії, адже значна частина кухонного обладнання працює від електрики.
Фіданян навела приклад, коли через раптове зникнення світла довелося викинути вже готову кашу. Закладу потім довелося пояснювати списання продуктів та нові витрати. Для випадків, коли приготування гарячої їжі неможливе, у Києві застосовують «аварійне меню».
Дітям можуть запропонувати сухий пайок до укриття, що складається з хліба, сиру, печива, яблука та соку. Однак поки що неясно, чи дозволять оплачувати такі набори з державних 50–60 гривень. Серед інших можливих рішень розглядалася доставка їжі безпосередньо до класів за допомогою педагогів, але Фіданян висловилася проти такого підходу.
«У дипломі та посадових інструкціях вчителя не вказано, що він є офіціантом. Його завдання в такій ситуації – сказати: «Діти, це ваша перерва, будь ласка, не забудьте піти до їдальні», найменших супроводжувати та переконатися, що всі поїли», – наголосила вона.
До організаційних викликів додалася необхідність складання звітності. За словами Фіданян, спочатку школам доручили в системі АІКОМ позначити кожного учня, який планував харчуватися з вересня. Згодом цю вимогу скасували та запровадили нову. Також влітку заклади просили завантажувати фотографії своїх їдалень до окремої таблиці.
Як у Києві контролюють якість їжі?
У школах за якістю харчування слідкують бракеражні комісії. До їхнього складу входять медичні працівники, кухарі та інші представники закладу. За бажанням, до роботи комісії можуть долучатися батьки. Вони контролюють якість страв, дотримання санітарних норм та правильність приготування їжі.
У столиці також діє особлива вимога до компаній, що постачають харчування. Якщо половина приготовленої їжі залишається невикористаною, місто може не оплачувати постачальнику цей день. Кількість залишків визначається шляхом зважування.
Щоб зменшити кількість страв, які залишаються невикористаними через те, що діти їх не їдять, у Києві розпочали тестування вибору меню через електронний щоденник. Минулого року в деяких школах батьки мали можливість обирати страви на тиждень наперед. Зараз планується збільшити цей термін до двох тижнів.
«Якщо дитині нав’язати страву, яку вона не хоче їсти, вона піде з їдальні голодною, а державні кошти опиняться у відходах», – пояснила Фіданян.
При формуванні меню намагаються враховувати індивідуальні особливості дітей, зокрема продукти, які вони не вживають або уникають. Фіданян також запропонувала альтернативну модель, за якої державні кошти на харчування могли б персонально спрямовуватися родинам. Діти могли б використовувати ці кошти для придбання обраних страв у шкільній їдальні. Батьки, за бажанням, могли б доплачувати різницю. Проте наразі це лише пропозиція керівниці департаменту, а не затверджений механізм.