Що таке калька? / Колаж 24 Каналу, фото Magnific
“Калька” – це щось некоректне? Не зовсім. Сам термін є цілком правильним, проте те, що ним позначається, може бути як загальноприйнятим, так і помилковим. З’ясуймо, де проходить ця межа.
Що означає калька, та звідки походить це слово, розповідаємо з посиланням на “Горох”.
Що таке калька та як часто ми використовуємо її у нашій мові?
Що першою чергою ви собі уявляєте, коли чуєте слово “калька”? Чи коректно вживати саме слово “калька”? Так. Це цілком нормативний український мовознавчий термін. Більше того, його значення, а їх – два, дуже добре пояснюють походження самого слова.
Сам термін запозичено з французької мови – calque “копія креслення; калька”, calquer “калькувати, змальовувати”. Однак до французької він потрапив з італійської – calcare “втискувати, тиснути”, що веде до латинського – calco, -āre “топтати, тиснути пʼятою”, пов’язаного з calx “пʼята, слід від пʼяти”. Ось такий мовний ланцюжок.
Калькою спочатку називали тонкий прозорий папір, через який можна було обводити малюнок, креслення або карту, отримуючи їхню точну копію.
Отже, “калька” – це буквально спосіб відтворити щось за наявним зразком. Цей термін широко відомий митцям, інженерам, механікам.
Цей папір – калька / Magnifik
Однак, існує й інше значення слова, яке все частіше лунає в медійному просторі та ним користуються філологи й мовознавці.
Калька, або калькування, – це спосіб мовного запозичення, за якого слово, словосполучення, фразеологізм або нове значення слова створюються за зразком іншої мови шляхом дослівного перекладу.
Тому, почувши вислів “це калька з іншої мови”, маємо на увазі, що певну мовну конструкцію фактично відтворили українською за чужим взірцем. Ось, наприклад, відомі випадки: “обідитися”, “нравитися”, “круглосуточно” або ж відомий вислів “із грязі в князі”.
Принцип той самий – копіювання, але вже не графічне, а мовне. Необхідно бути уважними при використанні таких слів, адже калька неодмінно призводить до неточності художнього слова.
Калька – це і мовна помилка / На Урок
Проте, не все так однозначно. Не кожна калька є помилковою. У мовознавстві розрізняють нормативні, або усталені, кальки та кальки, які суперечать нормам української мови. І перш ніж називати якесь слово чи вислів помилкою, варто перевірити, чи це не запозичення.
Отже, коли мовознавець говорить: “Це калька”, він зовсім не має на увазі тонкий папір. Але логіка та сама: є готовий зразок – і його відтворюють.
Цікаво! Слово “калька” запозичене настільки давно, що перенеслося навіть у прізвище – Калько. Раніше воно вказувало на професію або певну особливість у мові, тому що є дієслово “калькати”, тобто – заїкатися, що могло бути прізвиськом, а згодом – прізвищем. Зауважте, що калькати, це не те саме, що “картавити”, крім того цього слова немає в українській мові.
Тому, “калька” – цілком правильне українське слово. Воно має два основні значення: прозорий матеріал для копіювання зображень і мовознавчий термін для позначення відтворення іншомовної моделі засобами іншої мови.
Додати
І запам’ятати легко: на кальці копіюють малюнок, а за допомогою мовної кальки – іншомовну конструкцію.
Тож слово “калька” сміливо можна вживати. А от кожну конкретну мовну кальку вже варто перевіряти: чи стала вона частиною української норми, чи лише копіює чужу мовну модель. А ви часто використовуєте кальку? Яку саме?