Університети готуються до складної зими / Shutterstock
Наближення осінньо-зимового періоду 2026/2027 року може внести корективи у звичний освітній процес в українських вищих навчальних закладах. Закладам рекомендується заздалегідь розробити різноманітні плани дій на випадок перебоїв з електропостачанням та інших потенційних загроз, що можуть виникнути протягом холодного сезону.
Ці поради були викладені Міністерством освіти і науки України у листі № 1/17933-26 від 20 серпня 2026 року, спрямованому до керівництва вищих навчальних закладів. Деякі з запропонованих заходів можуть безпосередньо вплинути на розклад занять студентів, формат проведення уроків та функціонування університетських будівель.
Чи можливі заняття у суботу для студентів?
Одним із варіантів, який МОН пропонує розглянути університетам, є оптимізація навчального розкладу. З цією метою, восени 2026 року та навесні 2027-го навчальні заклади можуть залучати суботи, а для студентів, які не є випускниками, освітній процес за потреби може бути продовжений і в літній період.
Важливо наголосити, що це є рекомендацією, а не обов’язковою умовою запровадження шестиденного навчального тижня для всіх вишів. Кожен заклад самостійно визначатиме свій графік, виходячи з актуальної ситуації та наявних можливостей.
У разі потреби, певна частина навчальних активностей може бути переведена в онлайн-формат. Це стосується лекцій, практичних занять, контрольних робіт та індивідуальних завдань. Натомість, МОН рекомендує проводити в очному режимі насамперед ті види діяльності, які неможливо якісно реалізувати дистанційно.
Не пропустіть жодної важливої новини Додати
Водночас університетам радять готувати розширений спектр матеріалів для самостійного вивчення, щоб студенти мали змогу навчатися навіть без постійного доступу до онлайн-занять у реальному часі.
Як організувати навчання під час дефіциту світла та тепла?
У випадку виникнення критичного дефіциту енергоресурсів в університеті, навчання, функціонування життєво важливих служб та проживання студентів можна буде сконцентрувати у найбільш безпечних та енергоефективних будівлях. Приміщення, які тимчасово не будуть використовуватися, МОН рекомендує законсервувати.
Особливу увагу слід приділити студентам, які найбільш залежать від університетської інфраструктури, зокрема сиротам та особам з тимчасово окупованих територій. Для них у тих корпусах та гуртожитках, що продовжуватимуть роботу, мають бути створені належні умови для проживання.
Вишам також варто поступово відмовлятися від практики, коли резервним джерелом живлення є лише окремі генератори. Серед інноваційних рішень, які пропонує МОН, – інтеграція гібридних сонячних електростанцій, використання систем накопичення енергії та джерел безперебійного живлення для серверів і комунікаційного обладнання.
Окрім цього, навчальним закладам рекомендується мати в наявності резервні генератори та запаси пального, а також, за необхідності, інші види енергетичних ресурсів та палива. Важливим аспектом є забезпечення стабільного функціонування систем опалення, освітлення, водопостачання та водовідведення.
Якщо власних площ для організації освітнього процесу буде недостатньо, університети можуть укладати угоди з місцевими органами влади, громадськими організаціями, підприємствами, культурними та спортивними установами чи іншими освітніми закладами щодо використання доступних приміщень.
Від чого залежатиме формат очного навчання
При організації навчання в очному або змішаному форматі, одним із ключових обмежувальних факторів стане місткість наявних укриттів. У листі МОН чітко зазначено, що під час планування такого навчання університети повинні враховувати реальну кількість осіб, які можуть безпечно розміститися в захисних спорудах.
Якщо в укриттях планується проводити навчальні заняття, вони мають бути належним чином облаштовані. Міністерство рекомендує поступово переобладнати ці приміщення на укриття подвійного призначення, де за наявності системи вентиляції, автономного освітлення, зв’язку та опалення можна буде продовжувати частину освітнього процесу.
Навчальні заклади також нагадують про важливість функціонування локальних систем оповіщення про повітряну тривогу, які мають бути встановлені не тільки в навчальних корпусах, а й у студентських гуртожитках.
Підготовка охоплює й цифрові системи університетів. МОН рекомендує регулярно створювати резервні копії важливих даних та використовувати захищені хмарні сервіси, щоб забезпечити збереження електронних ресурсів від втрати через перебої або технічні несправності.
Ще одним напрямком є психологічна підтримка студентів та персоналу. Закладам рекомендується розробляти заходи, спрямовані на зниження ризику професійного та навчального вигорання в умовах тривалого стресу та невизначеності.