Нігілістичне насильство – це насильницькі дії, що не мають ідеологічної мотивації і зумовлені мізантропічним світоглядом. Такі спільноти формуються у децентралізованій мережі чатів, форумів та каналів, де підтримується насильство заради самого насильства, але без конкретної політичної, ідеологічної чи релігійної мети. Нині такі субкультури становлять значну загрозу, націлюючись та маніпулюючи молоддю в онлайн-просторі.
Ця аналітична записка містить огляд специфічного ландшафту онлайн-загроз, що створюються субкультурами нігілістичного насильства, та окреслює наслідки для платформ, які прагнуть захистити користувачів. У першому розділі викладено мережі, що складають цю екосистему, способи використання ними функцій платформ для здійснення шкідливої діяльності, а також класифікацію спричинених загроз. Другий розділ звіту розглядає, як чинні правила платформ співвідносяться з цими різними видами шкідливої діяльності. Третій розділ пропонує огляд можливостей для втручання з боку платформ та розглядає додаткові інноваційні підходи до руйнування цієї екосистеми.
Ключові висновки
- Хоча онлайн-субкультури нігілістичного насильства займають паралельні цифрові простори та породжують подібні види шкоди, вони відрізняються від ідеологічно мотивованого екстремізму. Ця унікальна загроза потребує спеціальних заходів платформ, а не розширень чи адаптацій існуючих рамок, спрямованих на боротьбу з тероризмом та насильницьким екстремізмом.
- Екосистеми нігілістичного насильства є децентралізованими, міжплатформними та надзвичайно гнучкими, вони використовують як мейнстрімні, так і нішеві платформи для вербування, пропаганди та оперативного координування. Стратегії платформ не повинні зосереджуватися на реагуванні на цю загрозу як на нові форми небезпечних організацій, а радше на розумінні цього явища як більш динамічної загрози з боку субкультур нігілістичного насильства, найновішими проявами яких є такі “групи”, як 764 та True Crime Community.
- Спільноти нігілістичного насильства завдають значно ширшого спектру шкоди, ніж ідеологічно мотивовані екстремістські мережі, включаючи сексуальне насильство, кіберзлочинність та різні форми реального насильства, зокрема самоушкодження, жорстоке поводження з тваринами, насильство між людьми та масові вбивства, як-от розстріли у школах.
- Нові політики платформ не обов’язково потрібні для пом’якшення цієї загрози, оскільки багато з цих видів шкоди вже охоплені правилами спільнот платформ. Однак, їх слід об’єднати в рамках цілісної стратегії платформи, оскільки виконання вимог щодо екосистем нігілістичного насильства наразі фрагментоване та реактивне, що сприяє уникненню заборон та швидкому перегрупуванню.
Ключові рекомендації
- Застосувати ідеологічно-нейтральний, поведінковий підхід до оцінки загроз: перейти від структурованих за групами підходів до моделей, що охоплюють поведінкові індикатори, контент, що пропагує насильство, естетику та ширші матриці шкоди.
- Впровадити спектр заходів з попередження насильства на платформах, спираючись на підхід громадського здоров’я: зосередитися на ранньому запобіганні. Раннє втручання має бути спрямоване на підвищення стійкості через освіту та використання підходів “прищеплення”.
- Посилити заходи безпеки на рівні платформ: розглянути можливості для ефективних заходів безпеки, що здійснюються платформами, таких як надання експертних ресурсів та проведення освітніх кампаній для спільнот щодо еволюції загроз нігілістичного насильства.
- Підтримати заходи на рівні спільнот: надати модераторам у фендомних спільнотах інструменти для втручання свідків та ресурси для виходу з небезпечних середовищ.
- Налагоджувати зв’язки з допоміжними службами: надати ширший спектр послуг з охорони та підтримки в межах відповідних спільнот та забезпечити їхню релевантність конкретним субкультурам.
- Інновувати контркомунікацію: використовувати автентичний, низовий контент, що резонує з гумором та естетикою субкультур, уникаючи при цьому повідомлень про дерадикалізацію, які погано підходять для цієї загрози.
- Розробити динамічні стратегії руйнування екосистем: координувати міжплатформні дії, що ґрунтуються на розвідці та картографуванні, використовуючи спільні рамки, подібні до GIFCT, для руйнування мереж.
- Посилити модерацію та виконання правил: інтегрувати маркери уникнення заборон та коди перегрупування в практику модерації та розглянути можливість використання відбитків IP/пристроїв для боротьби з поширенням згорілих акаунтів у цих спільнотах.
- Інвестувати в дослідження та міжсекторальну співпрацю: створити центр обміну інформацією для відстеження еволюції кодів, використання платформ та динаміки загроз. Як частину цього, надати дослідникам значущий доступ до даних платформ для забезпечення єдиного, секторального підходу до цієї швидкозмінної загрози.
Пропозиція щодо цієї аналітичної записки Інституту стратегічного діалогу (ISD) надійшла до Global Network on Extremism and Technology (GNET) від Робочої групи GIFCT 2025 року “Протидія радикалізації та мобілізації молоді”. Група працювала над виявленням поточних тенденцій у радикалізації та мобілізації молоді в Інтернеті, а також над уроками, винесеними з превентивних стратегій та позитивних втручань, для протидії цій динаміці.