Не називайте їх “оксамитками” / Мagnific. Ілюстративне фото
Якщо ви звикли говорити “оксамитки”, маємо для вас невеличке мовне одкровення. Українська має власну назву цих квітів, і вона значно гарніша.
Але чи є це слово українським і як коректно називати ці яскраві жовті та помаранчеві квіти українською мовою, розповідаємо з посиланням на “Горох”.
Не “оксамитки” – як сказати українською?
Існують квіти, які важко уявити без українського подвір’я. Вони ростуть біля хати, прикрашають квітники, з’являються у віночках і букетах. Ми звикли до їхнього оксамитового цвіту та пряного аромату, але останнім часом разом із ним часто чуємо назву “оксамитки” чи “бархатки”.
В українській літературній мові традиційна назва цих квітів – “чорнобривці”.
Саме ця назва зафіксована в українських словниках. “Чорнобривець” – це трав’яниста декоративна рослина родини айстрових із жовтими або жовтогарячими квітками.
Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
Тепер з’ясуємо, звідки походять обидві назви, щоб не плутатися, адже їх походження різне.
А звідки взялися “оксамитки”?
Тут маємо справу з назвою, яка поширилася під впливом інших слов’янських мов, передусім російської форми “бархатцы”.
Вона пов’язана зі словом “оксамит”, тобто “оксамит”. Причина зрозуміла: пелюстки цих квітів мають характерну оксамитову, м’яку на вигляд поверхню.
Саме тому в різних мовах для цієї рослини виникали назви, пов’язані з її зовнішньою схожістю з тканиною.
Але те, що слово зрозуміле українському мовцеві, ще не робить його нормативною українською назвою.
Чому саме “чорнобривці”?
Назва має прозору образну будову: “чорні брови” → “чорнобривці”. Є версія, що назва пов’язана з темним обідком або характерним забарвленням квіток, яке нагадувало чорні брови.
До речі, українська мова має чимало назв рослин, створених за таким самим принципом – через порівняння їхнього вигляду з певною рисою людини, тварини (лілія тигрова чи зозулинець) чи предмета (лунарія).
А “чорнобривці” з часом стали ще й частиною українського культурного образу.
Чорнобривці – більше, ніж просто квіти
Назва “чорнобривці” настільки міцно вкоренилася в українській культурі, що стала не просто ботанічною назвою.
У поезії та народній культурі чорнобривці часто символізують рідну домівку, матір, дитинство, Україну. Їх часто садили біля оселі. Тому ця квітка стала одним із символів домашнього затишку та рідного краю.
Особливо сильно цей образ закріпився завдяки українській пісні “Чорнобривці” на слова Миколи Сингаївського та музику Володимира Верменича.
“Чорнобривці” у виконанні Віктора Павліка: дивіться відео
У ній чорнобривці стають символом матері, рідної хати й туги людини за домом.
Саме тому для українського мовця “чорнобривці” – це не просто назва рослини. Це слово, за яким стоїть цілий культурний образ.
У розмовному мовленні це слово можна почути, а в українських діалектах і мовних контактах трапляються різні назви цієї рослини:
- оксамитки,
- “материнські квіти”,
- “сонячні обереги”,
- повняки,
- шапочки,
- жовтяки,
- андики.
Проте в літературній українській мові нормативною та традиційною назвою є “чорнобривці”.
Квітка не лише красива, символ пізнього літа та осені, ай корисна – з пелюсток можна заварювати чай та використовувати як спеції.
Тож нехай біля наших осель цвітуть не “оксамитки”, а чорнобривці. Ви уже намилувалися цими квітами?