МОН переглянуло критерії для оцінки школярів, які не зазнавали змін з 2011 року. Нововведення спричинили обговорення щодо ваги поточних оцінок, обов’язкових тематичних робіт та оцінювання за групами результатів.
Вчитель / © Credits
Починаючи з 2026/2027 навчального року, для учнів 1–9 класів будуть запроваджені нові універсальні критерії оцінювання. Ці норми замінять правила, що діяли від 2011 року.
Відповідний наказ Міністерства освіти і науки було опубліковано на порталі Верховної Ради.
Документ встановлює спільні засади, види, форми та шкали для оцінювання. Учні та їхні батьки матимуть право на отримання роз’яснень щодо виставленої оцінки, а також можливість оскаржити результат у разі незгоди.
Оцінювання повинно базуватися на принципах справедливості, об’єктивності, неупередженості, незалежності, недискримінації та академічної доброчесності.
Педагоги повинні брати до уваги не лише засвоєння теоретичного матеріалу, але й здатність застосовувати знання на практиці, критичне мислення, вміння співпрацювати, вирішувати проблеми, а також здійснювати самооцінку та взаємооцінку.
Які види оцінювання залишаться
Новим наказом передбачено чотири основні типи оцінювання:
-
формувальне;
-
поточне;
-
підсумкове — тематичне, семестрове та річне;
-
державна підсумкова атестація.
Також будуть застосовуватися чотири шкали: вербальна, рівнева, 12-бальна та дихотомічна — «зараховано» або «не зараховано».
Для учнів 1–2 класів усі результати оцінюватимуться вербально.
У 3–4 класах формувальне оцінювання залишиться вербальним, поточне може бути вербальним або рівневим, а підсумкове — рівневим.
Для 5–12 класів формувальне оцінювання може бути вербальним, рівневим або бальним. Поточне та підсумкове оцінювання проводитиметься за 12-бальною шкалою.
На основі загальних вимог МОН, кожна школа муситиме розробити власні критерії оцінювання для окремих навчальних предметів та освітніх галузей, після чого оприлюднити їх на своєму офіційному сайті.
Нова система оцінювання. / © Скріншот
Чому вчителі критикують зміни
Олександр Козлов, директор вінницького ліцею №9, висловив думку, що новий підхід може зменшити цінність щоденної роботи учнів.
“Учні швидко розпізнають нові правила гри: якщо щоденні зусилля «не мають значення», то навіщо навчатися протягом семестру? Можна три місяці байдикувати, а потім за допомогою шпаргалки або штучного інтелекту «створити» одну підсумкову роботу. І навпаки: дитина, яка наполегливо і чесно працювала щодня, але в день контрольної роботи зазнала стресу через повітряну тривогу чи відключення електроенергії, отримає низький бал, не враховуючи її попередній системний прогрес”, — написав Козлов.
Він також висловив невдоволення щодо необхідності розробки окремих шкільних інструкцій та закликав до впровадження простих та уніфікованих правил.
Інші педагоги зазначили, що тематичне оцінювання стає обов’язковим, а критерії в різних навчальних закладах можуть відрізнятися. На їхню думку, єдині вимоги мали б розроблятися міністерством.
Чи скасували “групи результатів”
Окрема згадка про скасування оцінювання за групами результатів у новому документі відсутня. Через це частина вчителів припустила, що від такого підходу відмовилися.
Водночас, Ольга Суділовська, вчителька української мови, підкреслила, що групи результатів залишаються складовою реформи Нової української школи та закріплені в державних стандартах.
За її словами, новий наказ лише актуалізує загальні критерії оцінювання, але не скасовує саму методику оцінювання за групами результатів.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати