Отже, школа включатиме 12 років навчання, три роки бакалаврського рівня та два роки магістерського.
Студенти / © Pexels
Починаючи з 2030 року, студенти бакалаврату на денній формі навчатимуться три роки, замість чотирьох: у 2029 році розпочнеться пробне впровадження.
Про це інформує «Вчися.Медіа», спираючись на пояснення Міністерства освіти і науки.
Реформа старшої школи передбачає 12-річний період навчання. Першими нову систему випробують учні, котрі зараз навчаються в 9-х класах експериментальних шкіл (ці установи реалізують реформу «Нова українська школа» з 2018 року).
Також у трирічній старшій школі можуть навчатися учні тих академічних ліцеїв, які здійснюють пілотне впровадження профільної реформи у 2025–2026 та 2026–2027 навчальних роках. Тут школярам старших класів пропонують перейти на трирічну модель замість дворічної, а натомість вони отримають перевагу — три роки на бакалавраті в університеті замість чотирьох.
З плином часу такий підхід (12 років у школі та три на бакалавраті) повинен охопити всіх випускників академічних ліцеїв.
Що собою являє трирічний бакалаврат
Як роз’яснив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко, трирічний бакалаврат — це змога швидше отримати кваліфікацію для випускників шкіл, які пройдуть трирічну спеціалізовану програму старшої школи та вступатимуть на бакалаврат за відповідним напрямом. Тому частину змісту і результатів навчання, які зараз «підтягують» на першому курсі бакалаврату, профільна середня освіта повинна забезпечити ще в школі — відповідно до освітнього стандарту та навчальних планів.
Коли запрацює трирічний бакалаврат
Реалізація трирічного бакалаврату складається з двох етапів.
1. Пілотний — 2029 рік.
Трирічний бакалаврат стане доступним для випускників експериментальних закладів — перших академічних ліцеїв профільної середньої освіти, де і відбудеться перший випуск трирічної профільної середньої освіти (маються на увазі ті, хто у вересні 2026 року обере трирічну профільну середню освіту).
2. Постійний — з 2030 року.
«Система трирічного бакалаврату має перейти в постійний режим і стати основною: 12 років загальної середньої освіти + 3 роки бакалаврату (зі збереженням спеціалізації) + 2 роки магістратури. Винятком стануть спеціальності, де неможливо на рівні профільної середньої освіти забезпечити окремі компетентності та результати навчання, які зараз належать до бакалаврського рівня», — додав Микола Трофименко.
Важлива умова: трирічний бакалаврат не є універсальним для всіх. Якщо випускник профільної середньої освіти вступає на спеціальність, яка не відповідає отриманому профілю, або обирає напрям, де профіль у школі не здатен покрити необхідну базу, тоді вступ і навчання відбуватимуться за традиційною чотирирічною програмою, або через додатковий «компенсаційний курс» як рік навчання для набуття бази профілю.
Ризики та труднощі для університетів
У МОН підкреслюють, що головна трудність — це академічний дизайн. Системі потрібно буде оновити стандарти вищої освіти та навчальні програми таким чином, щоб чітко розмежувати, які компетентності формуються на рівні профільної середньої освіти, а які — залишаються у бакалавраті.
На практиці це передбачає перехідний період тривалістю 1–2 роки, коли система «налаштовуватиметься»:
-
коригуватимуть програми;
-
уточнюватимуть профільні вимоги до вступу;
-
вирівнюватимуть можливі прогалини у підготовці.
Саме для цього передбачено пробний запуск у 2029 році — щоб відпрацювати модель до її повноцінного запровадження.
Також існують демографічні та організаційні фактори. У 2029 році кількість абітурієнтів може значно скоротитися. І причина не в трирічному бакалавраті, а в реформі старшої профільної школи: 12-й рік навчання завершать лише випускники пілотних академічних ліцеїв (приблизно 15 тисяч осіб). Для порівняння — зараз школи щороку випускають близько 200 тисяч учнів.
Як пояснив Микола Трофименко, це змінить логіку вступної кампанії: можлива так звана «зворотна конкуренція», коли університети змагатимуться за випускників, а не навпаки.
Як трирічний бакалаврат вплине на магістратуру
Щодо аргументу про ймовірне скорочення доходів закладів вищої освіти через зменшення тривалості бакалаврату, у міністерстві не очікують автоматичного зниження надходжень саме через трирічність. Модель змінює структуру з «4 роки бакалаврату + 1,5 роки магістратури» на «3 роки бакалаврату + 2 роки магістратури» та додає окремий шлях для тих, хто змінює спеціальність — через компенсаційний курс.
Тому середньорічна кількість студентів через перехід на іншу структуру не повинна зазнати значних змін. Натомість демографічні та економічні фактори впливають на фінансовий стан університетів значно більше, але це вже інша сфера управлінських рішень, а не прямий наслідок трирічного бакалаврату.
Скільки кредитів матиме трирічний бакалаврат
Для трирічного бакалаврату базовий обсяг складатиме 180 кредитів ЄКТС. Варіант «240 кредитів за три роки» не розглядається, оскільки це означало б неприпустиме навчальне навантаження та суперечило б логіці європейського освітнього простору.
За 180 кредитів середнє навантаження залишатиметься звичайним — 60 кредитів на навчальний рік.
«Водночас студенти можуть брати до 80 кредитів на рік. Це стосується індивідуального навчального плану конкретного студента (наприклад, якщо людина хоче прискорити навчання або додати вибіркові предмети). Це не є основою для проєктування типової освітньої програми на рівні університету», — пояснив заступник міністра.
Чи потрібні зміни у нормативних актах
Для запуску трирічних програм знадобляться зміни на рівні стандартів вищої освіти та «перезбирання» освітніх програм у закладах вищої освіти. Необхідно офіційно зафіксувати:
-
нову структуру результатів навчання;
-
вступні вимоги з профільної середньої освіти;
-
механізми компенсації освітніх прогалин у разі зміни спеціалізації (через компенсаційний курс або інші перехідні рішення).
У МОН планують розпочати цей процес одразу після остаточного опрацювання змісту освіти трирічної профільної старшої школи.
Нагадаємо, в Україні з 1 вересня 2026 року для студентів університетів і коледжів вдвічі зростуть стипендії.