«Палити» чи «курити»: як краще говорити українською — роз’яснення мовознавиці.

В українській мові наявні два вирази — «курити» та «палити». Проте знавці радять надавати перевагу одному з них.

Рідна мова — надзвичайно багата на лексику та синоніми. Це одна з тих мов у світі, де можливо годинами пригадувати відповідники до слів. Є два вирази, щодо яких виникають питання: який же з них вірний. Як краще говорити: «курити» чи «палити»?

Лінгвістка Аліна Острозька роз’яснила, який вираз більш доречний у застосуванні.

Курити чи палити: яке слово правильно використовувати українською мовою

Якщо йдеться про вживання тютюнових виробів, який варіант буде більш прийнятним: «курити» чи «палити»?

Коли ми хочемо розповісти про шкідливу звичку, фахівці вказують, що можливо застосовувати обидва вирази: і «курити», і «палити».

Але вони радять віддавати перевагу саме слову «курити».

«Чому? Спочатку, „палити“ у розумінні „курити тютюн“ прийшло в українську мову з польської та має ще декілька значень. Наприклад, розкладати вогонь, костер, пожежу чи знищувати щось вогнем», — роз’яснює Аліна Острозька.

В такій ситуації краще уникати зайвого паралелізму.

Інша причина — «палій» — це та особа, яка руйнує щось вогнем. А особа, яка курить, є курцем.

Третя причина, чому бажано застосовувати слово «курити» — чимала кількість пов’язаних слів: курець, курці, накурено, перекур.

І в розмовній мові частіше можна почути саме слово «курити»:

• Ото Ґонта з Залізняком, Люльки закурили. Страшно, страшно закурили. І в пеклі не вміють отак курить. (Т. Шевченко).

• Ти дай мені, синок, закурити… Зроду таких не курив. (Григорій Тютюнник).

• Ми — шваби, куримо табак. (П. Грабовський).

Чому слово «гімн» — не зовсім правильне

Ми щоденно використовуємо звичні слова, не задумуючись над їхнім походженням. Одне з таких слів — «гімн», яке дійшло до нас з давньогрецької мови як визначення величної пісні на шанування богів.

Хоча воно й офіційно зафіксоване у законодавстві, воно не є споконвічно українським, що заохочує мовознавців звертатися до автентичних альтернатив.

В українській мові існує давній та органічний відповідник — «славень». Це слово, утворене від основ «слава» та «славити», активно вживалося в літературі та фольклорі, перед тим як було витіснене запозиченням.

Наразі вживання слова «славень» не заборонено. Використання цього варіанту як мистецького або стилістичного замінника дає змогу зробити мовлення більш насиченим, м’якшим та наближеним до національної культурної традиції.

Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати