Основні тези
- В українській мові слово “сіни” позначає простір між входом до будинку та житловими кімнатами, виконуючи роль перехідної зони між зовнішнім середовищем та житлом.
- Воно має давньослов’янське походження та використовується лише у формі множини, подібно до слів “двері” або “ножиці”.
Що таке “сіни”? / Колаж 24 Каналу
Хоча в архітектурі існує багато запозичених термінів, у нас також є власні слова, що визначають частини будівлі, окремі кімнати або господарські споруди. На жаль, деякі з цих слів майже забуті та замінені іноземними відповідниками. Настав час згадати про своє.
Дізнайтеся, що означає слово “сіни” та яке його походження, з посиланням на словник “Горох”.
Що означає “сіни” – яке походження та значення цього слова?
В українській мові є цікаве слово, пов’язане з традиційною архітектурою. Дехто знає його зміст і досі використовує, а для інших це буде відкриття. Йдеться про слово – сіни.
Термін “сіни” – старовинний і дуже характерний для української традиційної культури, як і вираз “кватирка”, про який ми писали раніше. У Тлумачному словнику української мови у 20 томах ним називають простір між входом до хати та житловими приміщеннями, своєрідну перехідну зону між вулицею та житлом, що сьогодні можна ідентифікувати як “коридор”.
Детальний тлумачний словник сучасної української мови зазначає, що сіни – це вхідна частина будинку чи прохолодне місце між входом і кімнатами, яке з’єднує житлову зону з ганком, призьбою або розділяє будинок, хату на дві половини.
У традиційній українській хаті сіни виконували декілька ролей:
-
захищали житлову частину від холоднечі та вітру;
-
виступали як місце для зберігання господарського інвентарю;
-
у деяких будинках у сінях зводили піч;
-
іноді з них був доступ до комори або на горище.
Що означає “сіни”: дивіться відео
Лінгвісти вважають, що термін “сіни” має загальнослов’янське походження – від форми sěnь або sěni, що означала укриття, навіс, закритий простір перед житлом. Споріднені слова є і в інших слов’янських мовах: польською – sień (передпокій), чеською – síň, словацькою – sieň. Це підтверджує, що концепція сіней як частини житла існувала ще у давніх слов’ян. І наголос у слові робиться на перший склад – сІни.
Важливо! Слово “сіни” вживається виключно у множинному числі. Такі іменники у мовознавстві називають pluralia tantum – словами, що мають лише множинну форму (як, наприклад, двері, ножиці, штани).
Український лінгвіст і дослідник культури Іван Огієнко акцентував увагу на тому, що назви елементів традиційного житла зберігають стародавні шари народної культури та побуту.
У традиційній архітектурі українського будинку сіни відігравали важливу роль. Через них заходили до житлової кімнати – хати, а також до комори. Саме тому сіни часто іменували “серцем входу до дому”.
Це слово безсумнівно ще збереглося в селах, його активно застосовують та навіть існує декілька варіантів вживання слова:
- сінки,
- засінок,
- передсінок (як огорожа в сінях),
- присінок,
- присінки,
- присінешня,
- присіння.
Якщо ваше дитинство минуло у селі, навіть під час літніх канікул, то котрийсь із варіантів ви точно чули. Сьогодні у сінях роззуваються і знімають верхній одяг. Хоча для городян більш звичним є слово – коридор, яке прийшло до нас з латини, але це тема іншої розмови, у селі використовують своє, рідне – сіни.
У квартирах теж є подібне місце, чому ж не повинно бути слова, поверніть його у вжиток.