Основні тези
- В українській мові вираз “баритися” означає затягувати час, не поспішати, і бере початок від праслов’янського bar-, котрий має значення перешкода чи затримка.
- У композиції Monokate “TYT” вираз “не барися” рівнозначний “не зволікай”, і є частиною тексту фольклорної пісні, яка містить рідковживані слова.

Що таке – “не барися” / Freepik. Ілюстративне фото
Актуальне відтворення автентичних пісень багатьма українськими виконавцями знов виносить на поверхню певні лексеми, які ми стали забувати. Тому їх потрібно додатково роз’яснити, наприклад, “не барися” з пісні “TYT” Monokate.
Про значення слова “баритися”, яке згадане в пісні нинішнього учасника Нацвідбору Євробачення, розповідаємо, спираючись на ресурс “Горох”.
Що значить слово “баритися”?
У багатьох композиціях, які ми чуємо на Нацвідборі Євробачення-2026, можна почути цікаві та призабуті українські вирази. Значення яких ми не завжди відразу розуміємо.
У пісні Monokate – “TYT” зустрічаємо вираз “не барися”. Виконавиця поклала в основу текст народної пісні, яка вже містить рідковживані слова, які потребують додаткового пояснення.
Українські словники містять слово “баритися” або “бариться”, і надають йому декілька трактувань:
- Залишатися, перебувати десь тривалий час, інакше кажучи – гаятися.
- Затягувати, тривалий час не братися до будь-якої роботи.
- Не квапитись або повільно робити щось, не прискорюючись.
- Наступати із запізненням (стосовно явищ природи).
Отже, до галасливого розважального місця “бару”, як може здаватися, це слово не має ніякого зв’язку.
Дієслово походить від праслов’янського кореня bar-, що має значення перепона, затримка, перешкода. У древніх слов’янських мовах існували споріднені форми: барити – “притримувати, затримувати”, а баритися – “зволікати”.
Цей корінь має зв’язок зі словом бар’єр, через французьку мову, але з тим самим семантичним образом – “перепона”. У народній мові “баритися” часто пов’язують із небажанням пришвидшуватися, з певною “повільністю часу”.
Інша гіпотеза про виникнення слова від прасловянського bariti “говорити”, похідне від *bha-, те що лежить в основі слів баяти, розмовляти. Можливо, значення розвивалося таким чином: “розмовляти → заговорити → затримувати → розмовами → барити”.
Зараз рядки пісні відразу стають зрозумілими:
“Те чого не маєш
За тим не журися
Як зачуєш музиченьки
Да і не барися”.
Композиція Monokate “ТУТ”: дивіться відео
А якщо ви не чули такого виразу, то воно є синонімом до слів:
- гаяти час,
- зволікати,
- затримуватися,
- вагатися,
- воловодитися.
Це слово часто використовується у художніх текстах і ви точно його зустрічали у літературі:
- Та дивіться не баріться По хатах, Бо без вас самим нам нудно Так, що страх. (Михайло Старицький).
- З сівбою не можна гаяти жодного дня, жодної години. (з газети).
- Ніколи в своєму житті Бачура не чекав так палко весни, як цього року… А вона з якоїсь причини спізнювалась. (Михайло Чабанівський).
І в сучасній мові можна гармонійно додати це слово: “Не зволікай, бо запізнишся!”; “Він не поспішав з відповіддю”; “Сьогодні вона затрималась на роботі”.
У фольклорі та літературі “баритися” може мати як негативний, так і ліричний відтінок: негативний – зволікання, що шкодить справі; ліричний – пауза, щоб відчути момент, не гнатися за плином життя.
Про ще один цікавий вираз з іншої пісні-учасниці – “виш’ю” гурту “ЛЕЛЕКА”, 24 Канал писав раніше.
