

Засмага чи загар – як правильно? / Мagnific. Ілюстративне фото
В українській мові існує чимало випадків, коли слова здаються нам русизмами, і ми сумніваємося, чи доречно їх вживати. Однак, часто трапляється, що слово існує в обох мовах і не є помилкою.
Як же українською правильно назвати процес перебування під сонцем – засмагання чи загаряння, розповідаємо з посиланням на мовознавицю та радіоведучу Ольгу Багній.
Як правильно українською – “загаряти” чи “засмагати”?
Нарешті прийшло календарне літо та настали сонячні дні, а тому в мовленні з’явилася літня сезонна лексика. У дітей розпочалися канікули, а батьки з нетерпінням очікують відпустки та відпочинку. У літній час ми часто говоримо про сонце та його вплив на шкіру, і найчастіше можна почути: “Поїхали на озеро загаряти”, “Треба трохи позагаряти”, “Я добре загорів”. Але чи справді “загаряти” – це українське слово, коли існує й інше – “засмагати”?
Зазирнувши до словників, ми знайдемо обидва слова, але їхнє походження різне.

Слово “загоряти” означає набувати засмаги, ставати смуглявим під впливом сонячних променів, але написання через “О”. Походить від праслов’янського *gorěti, *gorjǫ, goriši – горіти. А тому слово “загар”, яке теж маємо, є результатом загоряння – бронзового відтінку шкіри.
Цікаво! Слово “загоряти” має й інше значення – так називають процес марнування, гаяння часу, неробство чи лінощі. Замість “він нічого не робив” можна сказати – “він весь час загоряв”.
Зважаючи на походження, не дивно, що ці слова існують і в російській мові, і може здатися, що ми перейняли їх.
Однак українці використовують ще один варіант – “засмагати”. В основі також праслов’янське коріння, але від іншого слова smaga – “спека; вогонь”, *smagnǫti – “сохнути, сушити; темніти”. Звідси й походить слово “смаглявий” та навіть дієслово “смажити.” А золотаво-коричневий або темний колір, якого набуває світла шкіра людини від тривалого перебування на сонці, називається – засмага.
Тому ми маємо два варіанти, і це чудово: загар і засмага, загорілий і засмаглий. Однак враховуйте фонетику, щоб точно не вийшло калькування – без “загарять”.
Візьміть максимум користі від літнього сонця, але завжди зважайте на рекомендації, як засмагати правильно.
Правильно “загар” чи “засмага”: дивіться відео
Які слова можуть плутати з загаром і засмагою?
Від одного кореня може утворитися чимало слів, які належать до різних сфер діяльності. І деякі – дуже схожі за звучанням, але мають геть інше значення.
Що таке “загар” ми з’ясували, але у словниках можна знайти й інше слово – “зага́ра”. Воно означає бажання та запал до роботи, або ж – пристрасть:
- Нема загари робити. (Словник Бориса Грінченка).
- Так, стидка, бридка загара
Спалахнула в грудях в’ялих
У розпусної нікчеми,
Спокусить мене [поета] хотіла. (Леся Українка).
До речі! Серед діалектизмів можна зустріти слово “загорений”, але не у значенні покритий засмагою, а про людину запальної вдачі чи сердиту: “Чого ти такий загорений?”, тобто стривожений, розбурханий в емоціях. Чули таке значення?
“Засмага” теж має дуже схоже слово – “сма́га́”, з подвійним наголосом. Так називають:
- сильну спрагу;
- наліт у роті, на губах від спраги;
- підвищену температуру тіла.
Отже, українською ми і загоряємо, і засмагаємо. І нехай цього літа буде багато сонця, але ще більше – гарної української мови!
