Чому не “виконуючий”? / Мagnific. Ілюстративне фото
При уважному розгляді мови офіційних документів можна виявити чимало конструкцій, які лише видаються українськими, проте насправді є помилковими кальками.
Про помилку у слові “виконуючий” ми розповімо, спираючись на Український правопис.
Не “виконуючий” – як правильно українською
Ця помилка досі трапляється в офіційно-ділових документах, і небагато хто може пояснити, що саме неправильно. А щороку в кожному закладі видається наказ про призначення “виконуюючого” обов’язки директора, ректора чи іншого керівника на час відпустки або тривалого відрядження.
Слово “виконуючий” є калькою з російського “исполняющий”. Воно утворене за моделлю активного дієприкметника теперішнього часу, яка для сучасної української літературної мови не є коректною.
Саме тому Український правопис (§ 32) зазначає, що активні дієприкметники теперішнього часу на -учий (-ючий), -ачий (-ячий) мають обмежене використання й переважно притаманні книжній, науковій або історичній мові.
Тому коректно говорити:
- “виконувач обов’язків”,
- “виконавець”,
- “той, хто виконує обов’язки”.
Подібну помилку часто роблять влітку, купуючи прохолодні напої, які називають “освіжаючими”, хоча такого слова в українській мові немає.
Після словосполучення “виконувач обов’язків” у родовому відмінку пишемо назву посади, яку людина тимчасово обіймає. Якщо в документах посада згадується постійно, то вислів “виконувач обов’язків” скорочуємо до “в. о.”, наприклад, у реквізитах “Підпис”.
Зверніть увагу! Після кожної літери скорочення “в. о.” ставимо крапку. У середині речення пишемо з малої літери, а на початку – з великої.
Тому замість “виконуючий обов’язки директора” правильно сказати: виконувач обов’язків директора або особа, яка виконує обов’язки директора.
Іменник “виконувач” утворений за власною українською словотвірною моделлю за допомогою суфікса -ач, який позначає виконавця дії. За таким самим принципом утворені слова: дописувач, відкривач, споживач, користувач, викривач.
Коректно:
-
виконувач обов’язків директора;
-
тимчасовий виконувач обов’язків;
-
особа, яка виконує обов’язки.
“Виконуючий” – це помилка: дивіться відео
Отже, якщо ви прагнете, щоб ваше мовлення відповідало нормам сучасної української літературної мови, замість калькованого “виконуючий” вживайте питоме українське “виконувач”.