Основні тези
- У Львові вживають різноманітні діалектні вирази для опису акту говоріння.
- Що означає “балікати”, “пашталакати”, “пащекувати” – дізнаємось у статті.

Як говорять у Львові / фото Марії Волошин, 24 Канал
21 лютого відзначається Міжнародний день материнської мови. Це ще один привід пригадати, наскільки чудова українська мова, і почати досліджувати її заново.
А саме, збагнути, які колоритні слова з різних наших наріч вона вміщує. З цієї нагоди 24 Канал розкаже в рамках освітньої рубрики “Скажи мені по-галицьки”, як цікаво розмовляють у Львові та на Галичині.
Як розмовляють на Галичині?
У цьому краї є безліч цікавих діалектних висловів, котрі змалюють ваш процес говоріння та комунікацію з іншими поважно і всерйоз. Відзначимо, що львівський говір – збір українських, польських, німецьких, єврейських, мадярських і навіть англійських слів – упродовж десятиліть утворювався на теренах сучасного Львова і досі поширений серед місцевих жителів.
Отже, у тридцять восьмій добірці з огляду на Словник львівського говору повідаємо, які своєрідні слова були і навіть зараз їх можливо почути у Львові та на Галичині про свою розмову.
- Ба́лак – бесіда;
Не дивуйтеся, якщо почуєте, що тут хтось розмовляє, торочить, плеще чи балакає. А чи й пашталакає.
- балі́кати – розмовляти;
- триндіти, тириндіти – базікати;
- фа́фрати – нерозбірливо говорити;
- шпре́хати – казати;
- паштала́кати – базікати;
А як завітаєте на ринок, то точно почуєте, що там когось сварять, лають, хтось на когось волає, сперечається, кричить та бідкається.
- бе́штати – лаяти;
- галю́кати – волати на когось;
- гандричитися – сперечатися;
- го́йкати – гучно волати;
- йо́йкати – бідкатися;
- собачити – лаяти;
Можуть навіть вас без причини оббрехати, висміяти чи почуєте, що хтось молотить язиком. Тому що потрапили під гарячу руку.
- байтлювати – обмовляти;
- лахуватися (дерти лаха) – глузувати;
- папляти – говорити нісенітниці без упину;

“Шляхетні волоцюги” / кадр з фільму
Тут у вас є нагода усвідомити, як добре у деяких ситуаціях тримати рота на замку і йти собі геть. І залишити іншим шанс один з одним посперечатися, побурчати та огризнутися.
- клапачка – вуста;
- пащекувати, пискува́ти – неввічливо говорити;
- фиркатися – грубо виражати невдоволення;
Цікаво Ґречний – це шанобливо чемний у поводженні з людьми; привітний, зазначають у Словнику української мови.
Ви ж собі натомість підете з кимось хорошим покепкуєте, гарно побалакаєте чи навіть повмовляєте.
- повіцувати – поглузувати;
- ра́йдати – довго розмовляти;
- билблати – мовчати.
Ось такі от то можуть вийти розмови – поважно і цілком серйозно.
