Основні положення
- Стаття роз’яснює значення і походження забутих українських слів: “обава”, “ралець”, “кухта”, “лихвар” та “пащекувати”.
- Кожне слово має унікальні аспекти застосування та історичні витоки, пов’язані з літературою і культурою.
Цікаві забуті слова / Freepik. Ілюстративне фото
Українські словники містять велику кількість слів, які здатні здивувати своїм звучанням. А їх виникнення та значення – це справжня детективна історія.
Про підбірку цікавих віджилих українських слів, інформуємо з посиланням на музиканта і популяризатора мови Рамі Аль Шаєра.
Чи знаєте значення цих слів?
Безліч лінгвістів займаються промоцією мови, розповідаючи про відмерлі слова, їх зміст і походження. Це дозволяє зануритися в глибини нашої мови, повернути слова в активне використання та відчути власну причетність до чогось великого.
Обава – побоювання чи перестороги. А ще, як продовження ситуації, воно трактується, як – зволікання.
- З усією силою він обійняв сю чарівницю-дівчину і серед поцілуїв [поцілунків] та ласки зникли всі сумніви, всі питання, всі побоювання, мов імла на сонці. (Іван Франко)
- Брате.., баритись не можна, брате – в дорогу і без остраху. Скоро стане на добру годину, в дорогу, поки туман не опустився. (Василь Стус, перекладів твору Р. М. Рільке).
Слово запозичене з польської мови: obawa – тривога в передчутті лиха, а obawiać się – побоюватися.
Цікаво! ОБА́ВА – це також жіноче ім’я, яке було поширене в ХІХ столітті. І його можливо побачити в списках – забутих жіночих імен. Чи назвали б ви так свою доньку, знаючи значення?
Ралець – дарунок чи підношення. А ще в словниках можливо зустріти тлумачення – “те ж саме, що учта”. Цікаве й походження слова – від “рало” (інструмент праці), з якого колись визначали податок. Або ж “кликати на ралець” – на святкування врожаю після закінчення жнив.
І це слово, декілька разів ми бачимо у творі Івана Котляревського “Енеїда” (1794 року), як у значенні “бенкет” так і – подарунок.
“Взяла очіпок грезетовий
І кунтуш з вусами люстровий,
Пішла к Зевесу на ралець (на бенкет)”.
“І запобіг до Кіпріди,
Як до прохача писар.
Їй виробляв різні милі вирази обличчя,
Щоб отримати собі ралець (одержати презент).
Венера почала просити.
І за Енеєчка благати”
(“Енеїда”, Іван Котляревський.)
А далі і в інших художніх творах:
- Меншиков дихав проти українців чорним димом, скупий і загребущий, він прислухався до шепотіння тих старшин, котрі несли йому щедрий ралець. (Юрій Мушкетик).
- О, як слід ми зустрічаємо орди Гостей, не запрошених у край наш на ралець! (Максим Рильський).
Кухта – юний підручний кухаря, інакше – кухарчук. Цікаво, що назва могла походити не тільки від варіації слова “кухня”, але й головного убору, який носили помічники – кухти.
- А в кухні спека і вариво, і кухар метушиться, Щоб, боронь Боже, не підгоріла курка! (Іван Франко).
Втім, ще один зміст слова знайомий не багатьом – це міра. Тобто лічильна одиниця у продавців галантерейних товарів: десять пачок ниток, кожна з яких складається з десяти мотків – кухта.
Про різноманітні найменування мір, якими вже не використовуємось, проте можемо зустріти у відомих виразах, 24 Канал писав раніше.
Примітно, що від цієї професії виникли прізвища – Кухта і Кухарчук.
Лихвар – людина, яка надає позику під великі проценти. Слово пішло від праслов’янського lîx(ъ)va – вигода, тобто “отримати з лихвою” – це з надлишком, прибавкою, додатковим відсотком.
Це слово переважно мало негативну конотацію, хоч їхніми послугами і користувалися, однак не завжди мали можливість повернути борги, які вимагали представники професії.
Пащекувати – зневажливо висловлюватися чи кепкувати, висміювати. Або ж просто – перемивати кістки.
Паща чи пащека – так брутально називають рот, хоч утворене воно від слова “щока” (в українській мові є інше слово для їх позначення – леліти).
Тому рот, який говорить брутально, нерозумно – пащека, а розмова в такому стилі – пащекування.
- – Божечку, а скільки ж то буде поголосу, а як заповзято пащекуватимуть і жіноцтво, й молодь. (Оксана Забужко).
- Гната не чіпали ці балачки – від нудьги косарі пащекували. (Кость Гордієнко).
Дізнайтеся значення цих слів: переглядайте відео
Повертайте ці слова в активне мовлення, дивуйте співрозмовників і розмовляйте українською!