Основні положення * “Сарафанне радіо” – це неофіційне розповсюдження відомостей від особи до особи, яке часто застосовується в маркетинговій діяльності. * Фраза бере свій початок з російської мови, а в українській мові існують власні аналоги, такі як “черезтинне радіо” та “бі-бі-сі”.
Чи правильно казати “сарафанне радіо”? / Колаж 24 Каналу
Деякі добре знані вирази, котрим вже не один десяток років, не тільки згадуються як фольклор, але й використовуються як терміни у сучасному маркетингу. Чи траплялося вам таке помічати?
Що означає та як сьогодні застосовується словосполучення “сарафанне радіо”, розповідаємо, посилаючись на фахівця з мовлення Павла Мацьопу.
Що являє собою “сарафанне радіо” – походження та сенс цього виразу?
У щоденній розмові нерідко можна почути фразу “сарафанне радіо”. Нею позначають неофіційний обмін інформацією між людьми – через спілкування, поради, поголоски або пересуди. Іншими словами, це своєрідна “комунікаційна система з вуст до вуст”, яка функціонує без засобів масової інформації або офіційних джерел.
Навіть у теперішній час, в сучасній комунікації, цей термін використовується і в маркетингу: так описують ситуацію, коли люди діляться особистим досвідом про продукт або послугу з приятелями, і саме таким чином інформація поширюється найоперативніше і стає відомо про лікаря, репетитора, майстра манікюру, стиліста, дантиста чи магазин. До певної міри “сарафанним радіо” можливо вважати хештег у соціальних мережах, якщо це, звичайно, не є оплаченою рекламою, а щирою вдячністю.
Цікаво! Дослідження маркетологів показують, що рекомендації друзів часто викликають більшу довіру, ніж реклама. Саме тому “сарафанне радіо” вважається одним із найстаріших і найбільш дієвих способів поширення інформації.
Цікаве походження вислову “сарафанне радіо”. Лінгвісти вказують, що цей вираз є запозиченням з російської мови, яке набуло поширення в розмовній мові. Сарафан – традиційний жіночий одяг у російській культурі. Отже, дослівно вислів означає “радіо в сарафані”, тобто відомості, які жінки передають під час зустрічей і розмов. У більш широкому сенсі він близький до англійського поняття “word of mouth” – “передача інформації з вуст в уста”.
Слід зазначити, що в українських словниках ви не знайдете цього виразу, навіть у тлумачних. А ось російські, пояснюють вислів – як плітки чи чутки.
Тим не менш, філологи та мовознавці підкреслюють, що в українській мові є свої аналоги до цього виразу:
-
“черезтинне радіо” – цей варіант найбільш наближений до оригіналу.
-
“з уст до уст”
-
“бабські балачки”
-
“баба бабі сказала” або коротко – “бі-бі-сі”
-
“циганська пошта”
-
“чутки розлетілися / поширилися / розійшлися”
-
“пішла слава”
-
“рознеслося по селу / по місту / між людьми”
-
“усна рекомендація”.
А ось про поширення пересудів, чуток чи новин є ще два вислови: “Слухом земля повниться” та “Собака лает – ветер носит”, а до них в українській мові є чимало яскравих варіантів:
-
“пес бреше, вітер розносить”
-
“пес бреше, дощ чеше, а вітер далі несе”
-
“вісті не стоять на місці”.
-
“чутка мандрує по всьому світу”
-
“пішов гомін по гаю”
-
“на всю околицю гуде”
-
“чутка попереду біжить.
Ці вислови краще відтворюють суть явища і є більш органічними для української мовної традиції.
Що таке “сарафанне радіо”: дивіться відео
Важливо усвідомлювати, що “сарафанне радіо” – це не тільки корисні відомості, але й плітки та вигадки, які передаються з вуст в уста, від людини до людини. Це найшвидший спосіб передачі відомостей чи канал – таким чином інформація (навіть якщо вона конфіденційна і є чиїмось секретом), розповсюджується блискавично. Ним послуговуються практично всі люди, передаючи почуте/побачене/прочитане одне одному.
Таким чином, “сарафанне радіо” – це яскравий приклад, як ми говоримо російською, не помічаючи цього. Звільняймося від чужого – бо маємо свої колоритні вирази, ви просто до них ще не звикли. Розмовляйте українською!