Суєвєрний – це не українське слово / Колаж 24 Каналу. Фото Мagnific.
Якщо людина вірить у знаки, амулети, ворожіння або різноманітні прикмети долі, ми часом називаємо її “суєвірною”. Однак, в українській мові такого слова не існує.
Виникає питання: як українською назвати особу, котра надмірно вірить у прикмети? Пояснюємо з посиланням на роз’яснення Рамі Аль Шаєра.
“Не переходь під драбиною”, “не повертайся, якщо вже вийшов з дому”, “чорна кішка перебігла дорогу” – люди по-різному ставляться до таких прикмет. Але як назвати українською того, хто в них вірить?
Слово “суєвєрний” настільки звичне для багатьох українців, що його легко вважати цілком українським. Проте воно походить від російського – “суеверный”.
А українська літературна норма пропонує інше слово, і навіть не одне. Правильно українською – “забобонний”.
Походить від слова “забобон”, якому словники дають таке визначення:
- Забобон – це віра в прикмети, у те, що певні дії, явища, істоти, володіючи надприродними силами, є запорукою успіху чи невдачі в чомусь; існування надприродних сил, у долю, ворожіння, пророцтва тощо, що ґрунтується на релігійних уявленнях.
Крім того, так ще називають хибні погляди на щось, які стали звичними в житті певних верств населення, та упередження, що ґрунтується на такій вірі.
Цікаво, що українське “забобон” має давню історію. У слові поєдналися частини “за-“ та “бобон”, а “бобон” у давній українській мові мав значення, пов’язане з порожнім, безпідставним віруванням або вигадкою і розмовами про це, тобто бобоніти (говорити). За іншою версією – від слова “бобо” – страховисько, жахіття, і слова “боятися”.
Цікаво! В українській мові є ще одне цікаве слово, яке через звучання плутають та відносять до містичного лексикону: “чарунка”, яке зовсім не те саме, що “чаклунка”.
Отже, українською ми скажемо:
- “суєвєрна людина” → “забобонна людина”: Вона дуже забобонна і завжди звертає увагу на прикмети.
- “суєвєрний чоловік” → “забобонний чоловік”;
- “суєвєрність” → “забобонність”.
Таким чином, українська мова має власну словотвірну низку:
-
забобон → забобонний → забобонність.
Втім, якщо це слово здається надто розмовним, маємо ще кілька літературних варіантів.
Як ще можна сказати про віру в прикмети?
Словники не обмежуються одним словом. Також в українській мові існує слово “марновірний”. Тут саме у слові показана марна віра в надприродні сили та явища, які не мають наукового пояснення.
Ще один варіант перекладу “суєвєрний” – передсудний. Можливо, ви чули інший варіант цього слова – пересуди, у значенні порожніх розмов чи пліток.
А ще можна зустріти у цьому ж значенні – упереджений / упередження. Його тлумачать як хибну думку про когось чи щось без попереднього ознайомлення і відповідне ставлення. Це теж цілком підійде до “суєвір’їв”.
Отже, залежно від контексту та вашого вибору можна вжити:
-
“забобонний”,
-
“марновірний”,
-
“передсудний”,
-
“упереджений”.
Як замінити “суєвєрний”: дивіться відео від Рамі Аль Шаєра
Забобонний – слово українське, давнє і цілком природне. Тож навіщо шукати “суєвєрний”, якщо маємо своє влучне слово? Говорімо українською!