Основні моменти
- Більшість українців цього року відзначає Великдень 12 квітня.
- Як говорити грамотно українською мовою – “Великдень” чи “Пасха”, чому не слід “паску” називати “кулічем” – розповідаємо у нашій добірці.

Як правильно вітатися українською у великодні свята / Shutterstock
5 квітня більша частина українців відзначає Вербну неділю. А 12 квітня будемо святкувати Великдень – одне з найбільших релігійних урочистостей року.
У зв’язку з цим 24 канал в рамках просвітницької рубрики “Антисуржик. Розмовляй українською правильно” порекомендує, як уникнути частих огріхів у свята.
Як правильно висловлюватися українською про великодні урочистості?
У сто дев’ятнадцятій добірці надамо інформацію, як коректно іменувати світле свято Великодня, обрядовий хліб та як слід вітати з цією подією.
- Пасха чи Великдень?
В Україні є можливість почути різні найменування для позначення цієї урочистості. У більшості словників української мови за ним зафіксована назва “Великдень”. А “Воскресіння Христове” – більш церковний варіант. Цю назву застосовують і в пишному стилі та в художніх творах.
Також є можливість почути найменування “Пасха”. Проте український мовознавець Олександр Авраменко зазначає, що слово “ПасХа” означає “Пейсах”, “Песах” – а це іудейське свято. Разом з тим літератор і кандидат філологічних наук Роман Дубровський підкреслює, що в інших словниках слово “Пасха” все ж таки є. До речі, християнська Пасха символізує втілення перемоги добра над лихом, життя над смертю, вічних цінностей над тимчасовими.
Українці також можуть величати Великдень “Паскою“. Ця назва вживається у розмовній мові. Однак “паскою” українці звикли називати великодній хліб. Тому краще віддавати перевагу вищезгаданим назвам.
- Куліч чи паска?
Здебільшого в Україні Великодній хліб називають “паскою”. Також можливо почути такі назви як “баба”, “бабка”. А ось назву “куліч” не слід використовувати. Українці випікають “паску” – і аж ніяк не “куліч”. Останнє слово, до речі, активно розповсюджене в російській мові.

Паска / скриншот відео
Цікаво! Слово “паска” має юдейське походження. І воно витіснило традиційну назву великоднього хліба – “баба”, “бабка”. Хоча в окремих регіонах ці слова ще є можливість почути паралельно з “паскою”.
Експерти Музею Івана Гончара також повідомили, що не в усіх областях нашої держави великодній хліб називали паскою.
- Писанки чи крашанки?
Напередодні Великодня ми освячуємо і писанки, і крашанки. Вони мають свої розбіжності. Писанки – це сирі яйця, вкриті орнаментами. А крашанки – зварені, забарвлені в один колір яйця, якими бавляться у великодні розваги.
- Як правильно поздоровляти зі святом?
Також не варто вітати інших з “наступаючими святами” чи “наступаючим Великоднем”.
Візьміть до уваги! Сучасній українській мові активні дієприкметники теперішнього часу зовсім не властиві. Тобто дієприкметники, що закінчуються на -ачий, -ячий, учий, -ючий.
Свято ні на кого не наступає. Воно настає. Тому поздоровляйте з прийдешніми урочистостями.
- Нагадаємо, що 24 Канал в рамках освітньої рубрики “Скажи мені по-галицьки” розповів дещо про приготування до свят у Галичині. Зокрема про те, якими знаряддями на кухні напередодні свят орудує вправна галицька господиня.
