Основні тези
- В українській мові термін “отава” позначає траву, яка росте знову після косіння або випасу, і використовується у піснях для створення ліричного образу природи.
- Дане слово не має відношення до найменування столиці Канади, Оттави, а бере свій початок з агрономічної термінології, підкреслюючи натуральний контекст і сільське життя.
Що означає слово – отава? / Freepik. Ілюстративне фото
Чи помічали ви, що іноді пісні – фольклорні та сучасні – стають вашим ненавмисним джерелом для вивчення нових слів української мови. Талант митців допомагає підібрати для рими та художнього образу такі вирази, зміст яких слухачам необхідно з’ясовувати у словниках.
Про значення слова “отава” з популярної пісні, розповідаємо з посиланням на роз’яснення ресурсу “Горох”.
Що означає слово “отава” в українській мові?
У ліричних текстах українського пісенного надбання з давніх часів трапляються слова, зміст яких не завжди очевидний для сучасного слухача. У ліричній “Батьківській пісні”, у виконанні Оксани Білозір, є рядок: “Тихий вечір над отавами падав на долину…” .
Термін “отава” звучить милозвучно і може викликати асоціації з іноземними топонімами, наприклад, найменуванням столиці Канади – Ottawa. Проте в українській мові воно має особисте значення, тісно пов’язане з природою.
Українською “отава́”, як нам пояснюють словники, – це трава, що виростає на місці скошеної або після випасання худоби.
Іншими словами, це повторний урожай трави, який дозріває після того, як основна рослинність була зрізана або з’їдена тваринами. Він зазвичай більш соковитий і ніжний, ніж первинна трава, і часто використовується для виготовлення сіна або силосу.
У сільському житті отава – це типова картина пізнього літа та осені: після першого укосу або випасу поле покривається новою, молодою зеленню. У поетичному уявленні це відтворює ніжність вечірнього краєвиду, “м’якість” долини, заповненої свіжою травою – саме такий настрій створює вступний рядок пісні.
“Тихий вечір над отавами падав на долину,
Знав мій батько пісню давнюю, пісню старовинну,
Під вікном гойдались айстрами вересневі ночі,
І бриніла пісня батьківська, пісня та праотча.”
Подібний образ поетично підсилює загальну тональність пісні – згадку, спокій, пронизливу тишу осіннього вечора.
“Батьківська пісня”: дивіться відео
Варто звернути увагу на можливу плутанину з назвами, що звучать аналогічно:
-
Оттава / Ottawa – найменування столиці Канади англійською (і французькою) мовою (Ottawa). Це абсолютно інший топонім, який не пов’язаний з українським словом “отава”.
-
Іноді при вимові або написанні слово “отава” можуть сприймати як запозичення або кальку, проте це не так: українське “отава” походить не від географічних назв, а з термінології, що пов’язана з природою та сільським господарством.
Ця плутанина виникає не через значення слова, а через фонетичну схожість з відомою назвою міста. Однак семантика у них – різна.
У словниках наводяться і класичні літературні приклади, які демонструють природний контекст слова:
-
“У темному гаю, в зеленій діброві, на припоні коні отаву скубуть” (Володимир Шевчук).
-
“Аж третього вечора пішов Юзько до хати… бо знов коні мали випасатися по скошеній отаві“. (Ольга Кобилянська).
Слово “отава” у творі Оксани Білозір – це не назва міста чи чужий топонім, а українське слово з чітким природним змістом. Воно використане в пісенному тексті як поетичний образ спокійного, різнобарвного вечора.
Це слово – прекрасний приклад того, як українська мова зберігає в собі багатство природних термінів, котрі передають не тільки зміст, але й настрій. Раніше ми писали про інше слово з відомої пісні – “чічка”, яким теж підкреслюють природну красу.
Зазираючи у тлумачні словники, ми збагачуємо власне розуміння мови й культурного контексту творів, що їх читаємо чи слухаємо та уникаємо непорозумінь у термінах та значеннях.