Не лише “маргаритка” / Мagnific. Ілюстративне фото
У різних мовах імена рослин бувають відомі як за їхніми характерними зовнішніми рисами, так і за науковими назвами. Часом відомі обидві, а нерідко – лише одна, хоча інша може бути цікавішою.
Які ще українські найменування має квітка “маргаритка”, розповідаємо, посилаючись на ресурс “Горох”.
Як інакше українською іменувати квітку “маргаритку”?
Є квіти гучні, добре відомі, які найчастіше обирають для букетів – троянди, півонії, орхідеї. А є маргаритка – маленька, скромна, але з надзвичайно цікавою історією. І навіть її найменування приховує більше, ніж здається на перший погляд.
Слово “маргаритка” дісталося до нас через європейські мови й має дуже гарне коріння. Воно походить від грецького margarites – “перлина”. І це не випадково: дрібні білі пелюстки у кілька рядів з жовтою серединкою справді нагадували людям розсипані по траві перлини. Хоча сьогодні вони бувають білі, рожеві, червоні чи двоколірні, а квітка деяких сортів радше скидається на помпон, аніж на ромашку.
Стокротка садова / Facebook
Латинська назва маргаритки – Bellis perennis. Тут теж прихована цікавинка:
- Bellis означає “гарна”, “вродлива”;
- perennis – “вічна”, “багаторічна”.
Отже, буквально – “вічно прекрасна”.
Ми звикли до слова “маргаритка”, але в українській мові цю квітку іменували ще й по-іншому: стокротка, білоквітка, роменець, а часом навіть “вічнець”. Найпоширенішою народною назвою є саме – стокротка.
Слово стокротка походить з польської stokrotka, утвореного від stokroć (“сто разів”, “сто крат”). І справді найменування дуже виразне: наче “сто крат” квітне, бо квіти справді можуть цвісти довго і рясно, або через кількість пелюсток – стократну кількість пелюсток.
У словниках ви знайдете обидва найменування – і маргаритка, і стокротка. Обидві назви фігурують і в найменуваннях розсади чи насіння. Втім мовознавці наголошують, що стокротка є більш близьким до української мови, було більш поширеним раніше, тому його можна вважати більш питомим.
Є й ще одна цікава деталь: маргаритка належить до родини айстрових – тобто вона споріднена з соняшником та ромашкою. Хоча зовні здається зовсім тендітною, ця квітка надзвичайно витривала: легко переносить прохолоду і може квітнути майже до морозів.
І це дуже пасує її символізму. У європейській традиції квітка уособлює: чистоту, щирість, невинність, вірність у коханні, новий початок.
Ось так маленька маргаритка виявляється не просто “квіточкою з клумби”, а справжньою мовною мандрівницею – від грецьких “перлин” до українських стокроток. І, мабуть, саме тому люди цінують її вже сотні років: у ній немає пишноти, натомість є щось дуже тепле й живе.
І це не єдиний випадок, коли ми знаємо і використовуємо два найменування рослини; ірис – півники, гладіолус – косарик, волошка – блават та інші.
Ці квіти мають українські найменування / Рідна мова
Немає нічого поганого у вживанні двох найменувань, як це є у наших словниках, але уникайте русизмів, які нам відомі через тривале нав’язування. Про характерні помилки-русизми у найменуваннях квітів ми писали раніше.