Як це називати – вилка чи виделка? / Мagnific. Ілюстративне фото
Багато слів, які ми сприймаємо як русизми, насправді присутні і в нашій мові. Проте, важливо пам’ятати, що в українській мові вони можуть мати інше значення.
Яке слово є некоректним – “вилка” чи “виделка” і чи є помилка в одному з них в українській мові, розкажемо з посиланням на “Горох”.
Цей столовий прибор – вилка чи виделка?
Здавалося б, звичайний, всім відомий столовий прилад, але й навколо нього виникають мовні дискусії: як правильно – вилка чи виделка? Чи, можливо, обидва слова є українськими?
Виникає сумнів, адже в російській мові існує лише слово “вілка / вилка”, і чи не є український варіант прямим запозиченням.
Насправді, обидва слова існують в українській мові, але мають різне походження та сферу застосування.
Слово “виделка” вважається більш питомим. Воно походить від польського слова “widelec, widelca”, що означає виделка, а те, в свою чергу, від “widły” – вила, спорідненого з українським – ви́ла. Вило або вила – це сільськогосподарське знаряддя з кількома зубцями для сіна та соломи. Не випадково виделка справді нагадує маленькі вила. Суфікс -к- утворив зменшену назву предмета: великі вила – маленька виделка.
Слово “вилка” також давно закріпилося в українській мові та зафіксоване у словниках. Воно поширене в багатьох діалектах і на сьогодні є цілком нормативним.
Цікаво, що слово “вилка” має не одне значення. Так називають не тільки столовий прилад, але й:
- розгалуження дороги або річки – дорожня вилка;
- частина механізму чи велосипеда з роздвоєним кінцем – велосипедна вилка;
- електричний штепсель для під’єднання пристрою до мережі – електрична вилка.
- шаховий хід, коли одна фігура загрожує кільком одночасно;
- зменшена форма від слова вила (їх ще називають – граблі, ґаблі).
Отже, в українській мові “виделка” і “вилка” можуть співіснувати. Якщо йдеться про столовий прилад – то це слово “виделка”. А от у техніці чи механіці варто використовувати слово “вилка”, оскільки часто воно не має рівноцінної заміни.
Виделка як столовий прилад з’явилася в Європі в Середньовіччі, але довгий час вважалася розкішшю і навіть була заборонена церквою. А до того люди переважно їли ложками та руками. В Україні виделка поширилася у XVIII – XIX століттях, коли змінилася культура застілля. Спочатку виделки навіть сприймалися як дивний і зайвий предмет, але згодом стали невід’ємною частиною столового етикету.
Таким чином, і вилка, і виделка – це українські слова. Та коли ставите на стіл прилад із зубцями, пам’ятайте – це виделка, слово з давнім корінням та надзвичайно прозорою історією.
Як українською називати “половнік”?
Це не єдина назва кухонного начиння, яка калькуються на російський зразок. Дуже часто можна почути “половнік” для позначення кухонного приладу, яким набирають рідкі страви, компоти, пунші, глінтвейн.
Однак українською літературно правильно називати – ополоник. А ще можна вживати – черпак, вареха, варишка, кохля, кохелька, поварка.