Чи маєте ви “патинки”? / Мagnific. Ілюстративне фото
Українська мова багата на забуті слова, які колись були невід’ємною частиною побуту й культури. Одним з таких є “патинки” – слово, яке сьогодні майже вийшло з ужитку, але свідчить про наше мовне багатство.
Значення слова “патинки” пояснюється з посиланням на ресурс “Горох”.
Що означає “патинки” в українській мові?
Численні мовознавчі джерела містять багато слів, які зафіксовані у словниках, але забуті нами. Ці слова позначають звичайні речі, проте іноді важко здогадатися про їхнє значення.
Слово “патинки” сьогодні можна почути вкрай рідко, тому воно звучить дещо таємничо – немовби щось зі старої скрині чи забутої книжки. А насправді це просто… взуття. Щоправда, не будь-яке.
Патинки – це старовинна назва легких туфель або домашнього взуття без підборів. Сучасними словами ми б назвали це “капці”, “тапочки” або м’які туфлі. Саме так це слово представлене в українських словниках, іноді з приміткою – “у деяких східних народів”.
Цікаво, що “патинки” часто зустрічаються в українській літературі XIX – початку XX століття. Наприклад, їх використовували Михайло Коцюбинський та Степан Васильченко, описуючи побут східних чи міських мешканців. У текстах можна знайти згадки про “жовті патинки”, “хатні патинки” – тобто легке взуття для дому або для спокійної ходи.
- Старі й молоді в пейсах, в довгих лапсердаках, в патинках обліпили гарбу з гноєм, везуть, спітнілі. (Степан Васильченко).
- Тихо ступали жовті патинки [Фатьми] по кам’яних сходах. (Михайло Коцюбинський).
А звідки ж походить саме слово? Мовознавці пов’язують його з давнім словом “патинка” – різновидом легкого взуття, а також з польськими та іншими слов’янськими словами, що позначають черевики або взуття на дерев’яній підошві. Існують версії, що спочатку так називали взуття, яке “припатувало” до ноги – тобто щільно прилягало і не мало високого підбора.
Патинки – це тапки / UA Модна
Сьогодні це слово майже вийшло з ужитку, поступившись місцем “капцям” та “тапочкам”. Але воно чудово демонструє, наскільки різноманітною була українська побутова лексика. Адже колись у мові існували окремі назви практично для кожного типу взуття: постоли, ходаки, чоботи, черевики, патинки.
І є щось надзвичайно тепле у тому, щоб часом повертати такі слова до життя. Бо “патинки” – це не просто взуття. Це слово, що навіює спогади про старий дім, дерев’яну підлогу та вечір, коли вся родина вже зібралася.