Не кажіть “мусорка”? / Мagnific. Ілюстративне фото
Під тривалим впливом російської мови ви часто користуємося і українським словом, і росіянізмом. Втім, варто прагнути позбутися таких нав’язаних слів.
Чому не варто називати ємність для сміття “мусорка”, розповідаємо з посиланням на “Горох”.
Мусорник чи смітник – як правильно українською?
Багато слів ми вживаємо настільки звично, що навіть не замислюємося над їхнім походженням. Саме тому час від часу виникають запитання: чи правильно казати “мусорник/мусорниця”, чи все ж українською буде “смітник”?
Якщо йдеться про літературну українську мову, то перевагу варто віддавати слову “смітник”. Саме воно зафіксоване у словниках та літературі.
- Малесеньке подвір’я, з трьох боків обведене низькими, обдряпаними будинками.., виглядало радше як огидливий смітник, ніж як подвір’я. (Іван Франко).
“Смітник” утворене від питомого українського слова “сміття” й означає місце або ємність для збирання сміття. А в його основі – праслов’янське sъmetьje, пов’язане з *sъmesti “змести” *sъmetti, утвореного з основи дієслова mesti “мести” і префікса sъ- “з-“, який в основі іменника не змінився.
Тому у таких звичних реченнях користуйтеся словом “смітник”:
- Викинь, будь ласка, папір у смітник.
- Біля будинку встановили новий смітник.
- Смітник уже повний, його треба спорожнити.
Натомість слово “мусорник” походить від слова “мусор”, яке є росіянізмом.
До речі, залежно від контексту можна використовувати й інші слова:
- смітниця;
- урна – невелика ємність для сміття на вулиці чи в приміщенні;
- контейнер для сміття – великий сміттєвий бак;
- сміттєвий бак – поширена назва великої ємності для відходів.
Сьогодні ці контейнери маркуються за типом відходів, а вуличні ємності та урни для офісів та дому стали дизайнерськими витворами.
Смітничок / Pinterest
А якщо мова йде про місце, то можна замінити на: звалище (сміттєзвалище), вигрібна яма, звал, смітисько.
Тож коли хочете говорити літературною українською, замість “мусорника” обирайте “смітник”. Говоріть українською та сортуйте сміття!
Як правильно українською – остановка чи зупинка?
Побутові росіянізми тримаються у мовленні найдовше, і їх найчастіше не помічають. До прикладу, є дві назви – “остановка” та “зупинка”, одна з яких – росіянізм.
Втім, варто лише з’ясувати походження слова, і ми розпізнаємо чужинця.