Основні тези
- В українській мові, назва для комахи, відомої російською як “кузнєчік”, – “коник”.
- Слово “коник” походить від давньослов’янського konikb і пов’язане з особливостями поведінки цієї комахи, тоді як “кузнєчік” є суржиковим запозиченням з російської.
Він – не “кузнєчік” / Freepik. Ілюстративне фото
Мова — це не тільки інструмент для спілкування, але і показник нашої культури та самобутності. Помилки ж зазвичай виникають через вплив іншої мови, звички або суржику.
Як називати українською мовою комаху “кузнєчіка”, дізнаємося з посиланням на ресурс “Горох”.
Як українською величати “кузнєчіка”?
У траві можна побачити безліч комах, проте назви далеко не всіх нам відомі. Але є й такі, котрих іменуємо хибно, копіюючи іншомовне слово. Серед таких прикладів – “кузнєчік”, швидка та стрибуча комаха.
Форма “кузнєчік” – це суржик, пряма калька з російської вимови “кузнечик”, якій немає місця в українській літературній нормі. І вся суть у тому, що за основу взято інше походження. У російській – від звуків, що видає ця комаха. Народна уява пов’язувала спів комахи з ритмом ковальського молота з кузні: кузня – кузнец – кузнечик. Українською ж цей ремісник зветься – “коваль”.
А в українській мові комаха зветься – “коник”, і в основу покладено поведінку комахи, її здатність стрибати, як у молодого коня – коника. Слово бере початок ще від праслов’янського konikb “комаха, що стрибає”, пов’язане з konikъ – “маленький кінь” і, відповідно, за спільною ознакою – можливістю стрибати.
Офіційне визначення, яке ви знайдете у словниках: коником кличуть вид комах ряду прямокрилих, що стрибає на великі відстані, відштовхуючись довгими ногами, і відтворює сюркотливі звуки.
- “Уже останній коник степовий затих, І вітер ліг на луках спати”. (Олександр Олесь).
- “Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків”. (Панас Мирний).
Окрім офіційної назви – коник, яка трапляється в науковій та художній літературі, можна зустріти більше десятка діалектизмів, які, навіть почувши вперше, відразу зрозуміло, про кого йдеться:
- стрибунець,
- cкакавка,
- скакун,
- скочок,
- кликунець,
- крилограй,
- кобилка
- кобилиця,
- кобилочка,
- дзюркотун,
- магуш,
- скиць,
- прузик,
- вітрачок,
- кавальок.
І часто до короткої назви додають уточнення: коник – стрибунець, трав’яний, зелений. Згадайте байку Леоніда Глібова – “Коник-стрибунець”:
“У степу, в траві пахучій,
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий,
І проворний стрибунець…”
А латинська назва комахи – Tettigoniidae, цей рід прямокрилих нараховує понад 6400 видів. І не варто плутати коника з цвіркуном – це різні комахи.
Отже, правильно говорити – коник. Це слово має власну історію та образність, а варіант “кузнєчік” – лише мовна неточність. Саме тому важливо знати, як правильно іменувати навіть звичайну комаху.
Чи знаєте ви ці дивовижні факти про коників?
Цю стрибучу комаху бачили всі, і хоч раз намагалися спіймати в дитинстві. А їхнє сюрчання – типовий звук теплого літнього вечора. Крім цього, є ще безліч відомостей про життя комахи, які дивують:
- Коники розповсюджені на всіх континентах планети, за винятком Антарктиди.
- Природними місцями існування є необроблені території – луки, степи, пустелі, чагарники, узлісся, галявини, рідколісся.
- Характерне стрекотіння, у більшості видів коників, можуть відтворювати лише самці.
- Забарвлення зелене або коричнево-зелене, щоб краще маскуватися.
- Стрибки коника дивовижні – за один стрибок долають дистанцію, що в 20 разів перевищує довжину їхнього тіла.
- Влітку коники мігрують на посіви сільськогосподарських культур, яким можуть завдавати чималої шкоди.
- Орган слуху знаходиться на гомілках передніх ніг.
- Вуса коників довші, ніж їхнє тіло.
- Живе коник лише два тижні.
- Очі коника здатні бачити майже на 360 градусів. Саме це допомагає їм помічати небезпеку і швидко тікати.
Цікаві коники: переглядайте відео
Тепер ви точно запам’ятаєте, хто такий “коник” і не будете його називати “кузнєчіком”. Розмовляйте українською!