Келих чи фужер – як правильно? / Мagnific. Ілюстративне фото
Чому ми використовуємо терміни “келих”, “бокал” та “фужер”, хоча часто маємо на увазі майже однаковий посуд? І чи дійсно одне з цих слів є більш коректним за інші?
Як українською мовою коректно іменувати цей вишуканий посуд для напоїв, дізнаємося з посиланням на “Горох”.
“Келих”, “бокал” чи “фужер” – яке правильне українське найменування для цього посуду?
Цей елегантний скляний посуд є невід’ємною частиною сервірування святкового столу, а дехто надає перевагу питтю навіть звичайної води з лимоном з нього. Однак, щодо його назви можуть виникати дискусії – як коректно називати: “келих”, “бокал” чи “фужер”.
“Передай келих”. “Налий у бокал”. “Розмісти фужери на столі”. Ми використовуємо ці слова майже автоматично, часто не замислюючись, чи означають вони одне й те саме.
У повсякденному мовленні ці найменування часто вживаються як взаємозамінні, але яке з них є літературним в українській мові?
Що цікаво – кожне з них має свою унікальну історію походження.
“Келих” – це слово не є новим для української мови. Воно зафіксоване в українських писемних пам’ятках ще з XVI століття. Наприклад, у праці Христофора Філалета “Апокрисис” (1597–1599) зустрічається форма “келихъ” зі значенням “чара, бокал, чаша”.
Згідно з етимологічними дослідженнями, українське “келих” має зв’язок з польським “kielich”, яке походить від давньоверхньонімецьких форм на кшталт “kelich”, “kelch”. Глибше в історії слова вбачається латинське “calix” – “чаша, келих”; з цим словом також пов’язують давньогрецьке “κύλιξ” – “кубок, келих”.
Отже, “келих” є запозиченням, але це давнє слово, яке давно інтегрувалося в українську мову.
Сьогодні це слово має широке значення – ємність для напоїв, найчастіше виготовлена зі скла, з основою на ніжці.
Тому цілком природно сказати:
-
“келих вина”;
-
“келих ігристого вина”;
-
“підняти келих”;
-
“розбити келих”.
Саме це слово найчастіше обирають блогери чи сомельє, коли розповідають про специфіку форми посуду або його призначення для певного напою.
А звідки походить “бокал”? Історія слова “бокал” також пов’язана з Європою. Воно має західноєвропейське походження. Етимологічні джерела пов’язують його з французьким “bocal”, італійським “boccale” та латинським “baucalis”. Саме ця назва закріпилася в російській мові, через що помилково вважається, нібито це росіянізм, нав’язаний нам разом з російською мовою.
В українській мові “бокал” використовується вже тривалий час як найменування посудини для напоїв, особливо вина. Тому твердження, що “бокал” є неодмінно “неукраїнським” словом, є некоректним. Воно є запозиченим, але саме по собі запозичення не робить слово ненормативним. Українська мова містить чимало давно інтегрованих іншомовних слів.
“Фужер” – яка історія цього слова? А ось з “фужером” пов’язана справді цікава мовна особливість. Французьке “fougère” означає “папороть”, але водночас ця назва походить від найменування міста Фужер (Fougères) у Франції, відомого своїм скляним виробництвом;
Цікаво! Слово “fougère” застосовується не лише до посуду, а й у парфумерії. Існує поняття “фужерні аромати” – клас парфумерії з відсутністю яскраво вираженого запаху, що характеризується легкістю та свіжістю, нагадуючи лісові запахи. Раніше ми вже писали про правильне написання слова – парфУм чи парфЮм.
У сучасній українській мові “фужер” – це не просто будь-який посуд для напоїв. Словник української мови визначає його як великий келих на високій ніжці, який зазвичай застосовується для ігристих вин та прохолодних напоїв.
Отже, “фужер” є специфічним різновидом келиха, а не повним його синонімом: фужер – це тип келиха, але не кожен келих є фужером.
Різноманітність форм келихів / Magnifik
Якщо дуже спростити:
-
“Келих” – загальна назва певного типу посуду для напоїв.
-
“Бокал” – також найменування посудини для напоїв, часто скляної та на ніжці; це слово є запозиченим, але цілком нормативним.
-
“Фужер” – більш конкретний різновид великого келиха на високій ніжці.
Саме тому ці слова не завжди можуть бути механічно взаємозамінними.
А які ще існують українські найменування?
Українська мова володіє значно ширшим спектром найменувань посуду для напоїв. Залежно від форми, матеріалу та призначення, можна вжити:
- “чарка” – невелика посудина, призначена для алкогольних напоїв;
- “кубок” – урочиста посудина для пиття, а також нагородний трофей;
- “чаша” – широка посудина для пиття або для ритуального використання;
- “пугар” – давнє найменування кубка, келиха;
- “погар” – найменування кубка, келиха; це слово є запозиченим з угорської мови.
- “склянка” – посудина для пиття, що не має ніжки;
- “кухоль” – посудина, яка зазвичай оснащена ручкою.
Цікаво, що сучасна українська мова дозволяє дуже точно розрізняти типи такого посуду. Наприклад, у перекладній термінології для різних видів келихів застосовуються назви “сніфтер”, “флюте”, “фужер” тощо, залежно від їх форми та призначення.
Який келих для якого напою: дивіться відео
То чи існує правильний варіант? Правильними є назви “келих”, “бокал” та “фужер”. Питання полягає не стільки в тому, яке слово є “правильним”, скільки в тому, що саме ви прагнете позначити.
Якщо вам потрібна нейтральна загальна назва – “келих” буде чудовим вибором. Якщо йдеться про конкретний вид посудини – можна використати “бокал” або “фужер”.
А якщо є бажання дослідити давнішу українську лексику, можна згадати “чару”, “кубок”, “пугар” або “погар”.