Келих чи фужер – як правильно? / Мagnific. Ілюстративне фото
Чому ми говоримо “келих”, “бокал” і “фужер”, коли часто маємо на увазі практично однаковий посуд? І чи справді один із цих термінів є більш доречним за інші?
Як українською коректно іменувати цей витончений посуд для напоїв, ми дізнаємося з посиланням на “Горох”.
“Келих”, “бокал” чи “фужер” – як правильно українською називати цей посуд?
Цей елегантний скляний посуд є невід’ємною частиною сервірування святкового столу, а дехто надає перевагу вживанню з нього навіть води з лимоном. Проте щодо його назви можуть виникати суперечки – як правильно називати: “келих”, “бокал” чи “фужер”.
“Передай келих”. “Налий у бокал”. “Постав фужери на стіл”. Ми використовуємо ці слова майже несвідомо, часто не замислюючись, чи позначають вони одне й те саме.
У буденній розмові ці назви нерідко вживаються як синоніми, але яке слово є літературним в українській мові?
Що цікавіше, кожне з цих слів має свою унікальну історію походження.
“Келих” – це слово не є новим для української мови. Воно зафіксоване в українських писемних пам’ятках ще з XVI століття. Наприклад, у творі Христофора Філалета “Апокрисис” (1597–1599) зустрічається форма “келихъ”, що означає “чара, бокал, чаша”.
Згідно з етимологічними дослідженнями, українське слово “келих” співвідноситься з польським “kielich”, яке, своєю чергою, походить від давньоверхньонімецьких форм, таких як “kelich” або “kelch”. Ще глибше простежується зв’язок із латинським “calix”, що означає “чаша, келих”; з цим же словом пов’язують і давньогрецьке “κύλιξ” – “кубок, келих”.
Таким чином, “келих” є запозиченням, проте воно є дуже давнім і давно інтегрованим в українську мову.
Сьогодні це слово має широке значення – посудина для напоїв, здебільшого скляна, оснащена ніжкою.
Тому цілком природно вживати такі вислови:
-
“келих вина”;
-
“келих шампанського”;
-
“підняти келих”;
-
“розбити келих”.
Саме це слово найчастіше обирають блогери або сомельє, коли розповідають про специфіку форми посуду чи його застосування для конкретного напою.
А як щодо походження слова “бокал”? Історія слова “бокал” також пов’язана з європейськими мовами. Воно має західноєвропейське походження. Етимологічні джерела пов’язують його з французьким “bocal”, італійським “boccale” та латинським “baucalis”. Саме ця назва закріпилася в російській мові, тому існує хибна думка, що це росіянізм, який нам нав’язали разом з російською мовою.
В українській мові “бокал” давно використовується як назва посудини для напоїв, особливо вина. Отже, твердження, що “бокал” є виключно “неукраїнським” словом, є некоректним. Воно є запозиченим, але саме по собі запозичення не робить слово ненормативним. Українська мова містить значну кількість давно засвоєних іншомовних слів.
“Фужер” – яка історія цього слова? А ось зі словом “фужер” пов’язана справді цікава мовна особливість. Французьке “fougère” означає “папороть”, але водночас ця назва походить від топоніму Фужер (Fougères) у Франції, відомого своїм виробництвом скла;
Цікаво! Слово “fougère” застосовується не лише до посуду, а й у парфумерії. Існує поняття “фужерні аромати – це клас парфумів, які не мають вираженого запаху, відзначаючись легкістю та свіжістю, нагадуючи лісові запахи. Раніше ми вже розповідали про правильне написання слова – парфУм чи парфЮм.
У сучасній українській мові “фужер” – це не просто будь-яка посудина для напоїв. Словник української мови визначає його як великий келих на високій ніжці, що традиційно використовується для ігристих вин та прохолодних напоїв.
Отже, “фужер” є специфічним різновидом келиха, а не повним його синонімом: фужер – це келих, але не кожен келих – це фужер.
Різноманіття форм келихів / Magnifik
Якщо максимально спростити:
-
“Келих” – загальна назва певного типу посуду для напоїв.
-
“Бокал” – також назва посудини для напоїв, часто виготовленої зі скла та на ніжці; це слово є запозиченим, але загальноприйнятим.
-
“Фужер” – конкретний різновид великого келиха на високій ніжці.
З цієї причини слова не завжди можна механічно замінювати одне одним.
А які ще існують українські назви?
Українська мова має значно ширший спектр назв посуду для напоїв. Залежно від форми, матеріалу та призначення можна використати такі слова:
- “чарка” – невелика посудина, призначена для алкогольних напоїв;
- “кубок” – урочиста посудина для пиття, а також предмет нагородження;
- “чаша” – широка посудина для пиття або для ритуальних цілей;
- “пугар” – архаїчна назва кубка, келиха;
- “погар” – назва кубка, келиха; це слово є запозиченим з угорської мови.
- “склянка” – посудина для пиття без ніжки;
- “кухоль” – посудина, яка зазвичай має ручку.
Цікаво, що сучасна українська мова дозволяє дуже точно розрізняти типи такого посуду. Наприклад, у перекладах для різних видів келихів використовуються назви “сніфтер”, “флюте”, “фужер” тощо, залежно від їхньої форми та призначення.
Для якого напою призначений певний келих: дивіться відео
Тож, чи існує єдиний правильний варіант? Так, правильними є назви “келих”, “бокал” та “фужер”. Питання не стільки в тому, яке слово “правильне”, скільки в тому, що саме ви маєте на увазі.
Якщо потрібна загальна, нейтральна назва – “келих” буде чудовим вибором. Якщо ж йдеться про конкретний тип посудини – можна використати назву “бокал” або “фужер”.
А якщо бажаєте відкрити для себе давнішу українську лексику, то можна згадати такі слова, як “чара”, “кубок”, “пугар” або “погар”.