Основні тези
- У пісні Івана Поповича, композиції “Гуцулянка”, слово “чічка” означає “квітка”, виступає символом краси та юності, і використовується як вираз похвали стосовно дівчини.
- Етимологія слова “чічка” пов’язана з тюркськими мовами, де “çiçek” значить квітка, і воно зустрічається в українських говірках і культурних реаліях.
Що таке “чічка”? / Freepik. Ілюстративне фото
Українські пісні, як народні, так і сучасні, наповнені цікавими словами, що походять з місцевих говірок. Хоча ми і звикли до них, однак не завжди осягаємо їхній зміст.
Про значення слова “чічка” з відомої української пісні, ділимося інформацією, посилаючись на роз’яснення від порталу “Українська з Наталкою”.
Що позначають словом “чічка”?
Цю енергійну та запальну пісню у виконанні Івана Поповича, ви без сумніву хоч раз чули. А оспівана в ній самобутність Карпат безперечно зачіпає душу.
“Ой, гуцулко, гуцулянко, чічко прехороша
Подарую тобі скрипку, іскру Черемоша.
Ой, гуцулко, гуцулянко, будеш ти любити,
Я зроблю з відлунь Карпатських золоті трембіти”.
У рядках приспіву зустрічаємо вислів – “чічка”. Місцеві жителі Закарпаття, Буковини та Прикарпаття добре його розуміють, але чи зрозуміле воно для людей з інших куточків України?
Слово “чічка” не увійшло в літературну українську мову як загальноприйняте, хоча його можна знайти в словниках, проте воно активно використовується у фольклорних творах і піснях. І його основне значення – квітка.
- Все зелене довкола… А на тлі цього зеленого моря, мрійних контурів далеких верхів, мов рухливі чічки барвисті, посіялися гуцули й гуцулки. (Гнат Хоткевич).
Слово також має символічне значення – так називають вродливу дівчину, “чічка”, у значенні “квітка серед людей”, красуня. У пісні “Гуцулянка” Івана Поповича фраза “Ой, гуцулко, гуцулянко, чічко прехороша” означає “дівчино-квітко, найкраща”. Це алегорія краси, ніжності та молодості.
Що означає “чічка”: дивіться відео
Слово можна використовувати як комплімент: “ти як чічка”, “моя чічка”, замість квітка або квіточка. Або ж як ніжне звертання до дівчини або дружини – чічка.
Цей карпатський діалектизм можна зустріти і в багатьох інших піснях, весільних мотивах і коломийках:
“Чічка-марічка розцвітає в полі,
а я свою долю шукаю на волі”…
“При кобзині зійшла днина,
При скрипочці нічка,
А вна [вона] собі молоденька,
Як у траві чічка…”
“Чічка в саду розцвітає,
молода дівчина віночок сплітає”…
“Гуцулянка” Івана Поповича: дивіться відео
Слово “чічка” має цікаве походження – тюркське (турецьке, кримськотатарське, азербайджанське), де – çiçek означає квітка. Воно могло потрапити в українську мову як з південного напрямку, так і з Балкан. Оскільки Балканський півострів до кінця ХІХ століття перебував під турецьким впливом, а в XVI-ому та XVII-ому століттях турки домінували і в більшій частині Угорщини. Тому в говірці Закарпаття є багато слів тюркського походження: фінджа, пачмаґы, папучі, кербач, кабат і так далі.
Слово “чічка” є в сербській і болгарській мовах – “чичек”, де воно позначає реп’ях або будяк. А в угорській мові – csicska, вже має інше значення та негативне забарвлення.
Цікаво! “Чічкою” називали також кокарду, яку прикріплювали на головний убір воїни Легіону Українських Січових Стрільців у часи Першої світової війни. “Чічка” була круглою розеткою з тканини. Розетка була двох кольорів: синього та жовтого. Жовтий колір розташовувався в середині, а синій – на зовнішньому колі знаку розрізнення. У центрі була металева пластина-кріплення з емблемою УСС. Її носили на польовій кепі з лівого боку.
Серед відомих мистецьких робіт з назвою “Писані чічки” є гобелен 1984 року з вовни, розміром 182 х 244 сантиметри. Він створений ручним ткацтвом і авторською технікою Михайла Біласа і зберігається у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосипа Кобринського в Коломиї.
Гобелен “Писані чічки” автор Михайло Білас / Facebook
У гуцульській культурі “чічка” – це і квітка, і уособлення краси та молодості, ліричне звертання до коханої. Отже, “чічка” в пісні Поповича – це не тільки квітка, а й образ дівчини, яка є прикрасою гірського краю, як різнобарвна полонинська квітка.
Про ще один гуцульський діалектизм, знайомий саме з пісні про Марічку – “чичері”, ми писали раніше, якщо не знали – ознайомтеся.
Слухайте українські пісні, вивчайте нові слова та спілкуйтеся українською!