Основні тези
- В українській мові правильним варіантом слова “пчела” є “бджола”.
- Наша країна входить до числа провідних держав з виготовлення меду в Європі, лідируючи з 2008 року.
Не називайте її “пчела” / Мagnific. Ілюстративна світлина
Щоб уникнути русизмів, варто розпочинати з добре відомих ужиткових слів і найменувань навколо нас. І не попускати – навіть якщо всі розуміють.
Як іменувати українською “пчелу”, розповідаємо, спираючись на “Горох”.
Як українською іменувати “пчелу”?
У мові важливо не тільки правильно називати предмети, але й цінувати свої власні слова. Часто ми чуємо кальку при згадці комах, зокрема й добре знаної – “пчела”.
Проте в українській мові такого слова немає. Наше самобутнє слово – бджола.
В українській мовній системі поєднання звуків пч- не є природним, воно не характерне для нашої фонетики.
“Бджола” походить від праслов’янського bъčela, корінь якого – у слові бж- (гудіти). Це слово передає звук, який видає комаха у процесі польоту. Тобто сама назва виникла зі спостереження за природою, тому й стільки пестливих форм – бджілка, бджілонька, бджілочка.
У словниках можна знайти навіть давній український варіант – “бчола”, але через “б”
Це не єдина назва комахи й птаха, які походять від звуків, що вони видають, згадайте джмеля, хруща чи синичку.
Однак, обговорюючи тему, що пов’язана з бджолами, ще в деяких термінах роблять помилки:
не “пчела” – а бджола,
не “пасєка” – а пасіка,
не “пчеловодство” – а бджолярство, бджільництво чи пасічництво й пасічникування,
не “пчеловод” – а “бджоляр” або “пасічник”,
не “улєй” – а вулик,
не “мьод” – а мед,
не “воск” – а віск, але – вощина та воскова свічка,
не “соти” – а стільники, щільники, цільники,
не “пильца” – а пилок або перга.
Також до бджолярської термінології належить гарне слово – “чарунки” (чарупки), тобто – комірки (російською – “ячейки”).
Важливо! Бджільництво – це офіційна назва галузі сільського господарства, науки та підприємництва, наприклад, профільний Закон України “Про бджільництво”.
А медичну практику з використанням продуктів бджільництва: мед, маточне молочко, прополіс, пилок, отруту, віск називають – апітерапія.
20 травня 2017 року Генеральною Асамблеєю ООН було затверджено Всесвітній день бджіл. Ініціатором заснування цього дня стала Словенія. Вона ж запропонувала відзначати його у травні – тоді, коли медоносні бджоли у Північній півкулі є найбільш активними, а потреба у запиленні досягає піку.
В Україні є своє власне свято – День пасічника 19 серпня.
Україна – серед лідерів з виробництва меду. З 2008 року посідає провідне місце в Європі та четверте після Китаю, Туреччини й Аргентини.
Про те, що українці шанують бджіл, свідчить і те, що НБУ випустив золоту монету із зображенням бджоли, а Укрпошта – пам’ятні марки та навіть існує значок – Пасічник України.
Вшанування бджоли у марках та монетах / Вікіпедія, www.uley.in
Що символізує бджола в культурі?
Бджола в українській культурі — символ працьовитості, злагоди й Божого благословення. Вона згадується у приказках, піснях та обрядах:
- Без бджоли не буде й меду.
- Старанний – як бджола.
- Як бджоли у вулику / Ніби бджіл у вулику
- Липнути, як бджоли до меду
У багатьох народів існують легенди та вірування, пов’язані з бджолою, цю комаху обожнювали. Недарма можна зустріти назву – “божа муха” або “божа худоба”.
А найцінніший продукт – мед вважали їжею небожителів. Тому перший місяць після одруження називають – медовим.
Богиню Артеміду, заступницю звірів і полювання, часто зображали у вигляді бджілки.
Бджола була символом Понтії, мінойсько-мікенської богині, знаної як “Пречиста Матір Бджола”. Її жриці називалися – мелісса, що означає бджола.
У світі багато фестивалів, присвячених бджільництву, пам’ятників бджолі, декілька в Україні, а також встановлюються рекорди: найбільша воскова свічка, найбільший торт-медовик, найбільший пам’ятник бджолі, встановлений у селищі Маневичі (2019), а 2018 року – у Запорізькій області.
Окрім цього, пам’ятники медоносним комахам встановлені у Тернополі, на Закарпатті та в Івано-Франківську.
Пам’ятники на честь бджоли в Україні / Вікіпедія, Хустська міська рада, www.seeds.org.ua,
Отже, українською ми говоримо бджола, а не “пчела”. Це не просто деталь, а складова нашої мовної ідентичності. Кожне слово – як маленька бджілка: воно несе мед нашої культури та робить мову живою й унікальною.