Барило: прямий та переносний зміст слова в українській мові.

Основні положення

• Слово “барило” позначає невелику дерев’яну ємність для рідини, що нагадує бочку, і використовувалося для перевезення вина, меду, пива та води.
• У переносному значенні в українській мові “барило” може характеризувати великий живіт або повні щоки вгодованої людини.

Що таке “барило”? / Колаж 24 Каналу

Українська мова іноді демонструє чудеса. Нерідко слова мають пряме та образне значення, і часом, знаючи одне, ми не завжди обізнані з іншим, оскільки воно вже майже забуте.

Що означає вираз “барило” та в яких контекстах його можна використовувати, розповідаємо, спираючись на тлумачення мовознавиці Ольги Лещименко.

Який зміст має слово “барило”?

Чи доводилося вам чути таке слово “барило”? А в якій ситуації ви його чули, оскільки слово має пряме та переносне значення.

Термін “барило” в українській мові позначає невелику дерев’яну тару для рідини, подібну до бочки. Воно маловідоме в сучасному вжитку, але активно застосовувалося в літературі та повсякденному житті ще на початку минулого сторіччя.

Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

Ресурс “Горох” конкретизує, що цей посуд виготовляли переважно з дерева з двома днищами та випуклими стінками, скріпленими обручами.

• Сало й пшоно в казаночки складали. Воду в барила з криниць наливали… (Яків Щоголів).
• Після всіх виступів внесли барило з вином і поставили його на головному столі. (Федір Бурлака).
• А всім вкупі – червоного Вина з Цареграду Відер з троє у барилі, І кав’яру з Дону, – Всього везе [Марко]. (Тарас Шевченко).

“Барило” також можна розцінювати як міру для вина, меду, пива та навіть води (про інші народні міри ми згадували раніше). Оскільки саме в ньому перевозили ці рідини.

Що стосується походження найменування, то можливо, його витоки в латині. І через інші мови воно прийшло до нас: від польського baryła, італійського – barile, латиною – barillus. В італійській barile – “бочонок”. Та загальновідомою у світі одиницею виміру є “барель” – барель нафти (його об’єм – 158,988 літра, зазвичай заокруглюють до 159 літрів або 42 галони).

Через свою опуклу форму, назва посудини отримала переносне, порівняльне значення, часто – не надто приємного, але дуже влучного – “Ото вже барило наїв”. Так характеризують великий живіт огрядного чоловіка або повні щоки.

• Опухлі очі, як в сови, І ввесь обдувся, як барило. (Іван Котляревський).

Що таке барило: дивіться відео

Слово активно використовувалося у фразеології, відтворюючи образи надмірності, пузатості або п’янства. Хоча сьогодні воно рідко вживається, у прислів’ях і літературі «барило» збереглося як виразний символ народної мови.

• “П’яний як барило” – дуже п’яний.
• “Не смійся, барило, сам кухвою станеш” – не насміхайся з чужого горя.

Звісно, що до цього слова також можна підібрати синоніми, як до посудини:

• Барильце, барилко, барилечко – зменшені форми.
• Бочонок, бочівка – сучасні відповідники.
• У західних діалектах – ґелета, бацанка, бунька, дзбанок.

А щодо переносного значення, то до огрядного чоловіка, замість “барило” можна сказати:

• черевань,
• гладун,
• пузань,
• товстун.

Слово “барило” можна вважати питомо українським словом, хоча сьогодні воно маловідоме та витіснене більш вживаними “бочка” чи “діжка”. У літературі та фольклорі “барило” збереглося як образна назва пузатої посудини та навіть стало частиною фразеології.