Чи “побіда” то українською? / Мagnific. Ілюстративне фото
Не кожен незвичний вислів є помилковим. Деякі з них давно вийшли з активного вжитку, проте лишилися в лексиконах, народній говірці та класичній літературі.
Чи є слово “побіда” хибним, розказуємо, посилаючись на роз’яснення мовознавиці та репетиторки Оксани Миколаївни.
Чи існує слово “побіда”?
Є слова, що викликають здивування одразу. Побачивши в тексті “побіда”, хтось може сприйняти це як друкарську похибку, а хтось – як росіянізм чи кальку. Насправді історія цього слова є значно цікавішою.
Так, слово “побіда” вживається в українській мові. Воно зафіксоване в академічних словниках із позначками: застаріле, архаїзм, діалектне або поетичне, і його значення – успіх, здобуття.
Отже, це не помилка і не слово, вигадане випадково, а давня українська лексема, яка сьогодні майже не використовується.
Лексема “побіда” походить від праслов’янського *poběda, тобто дослівно “по біді”, час, що настає після нещастя. Колись і в українській мові це слово було звичним, проте згодом його поступово витіснило слово “перемога”.
У багатьох слов’янських мовах і досі основною назвою успіху залишається саме це слово – pobeda або його відповідники. Українська ж мова обрала інший шлях і закріпила в літературній нормі слово “перемога”, яке нині є одним із найпоширеніших.
Воно походить від дієслова перемогти – з коренем “могти”, що означає “здолати”, “подолати супротивника”.
Саме тому сьогодні правильно казати – здобути перемогу або святкувати перемогу.
Чому “побіда” зустрічається в літературі?
Українські автори XIX – початку XX століття нерідко вдавалися до слова “побіда”, коли прагнули передати живе народне мовлення, діалекти, відтворити мову персонажів або відтворити мову минулих епох.
- Спогадайте князя Костянтина, Що пам’ять по собі святу зоставив, Що побивав татар і москвитина, Міцну границю від Москви поставив І тридцять три бої побідами прославив. (Пантелеймон Куліш).
- Батьки і браття! Нинішня наша побіда — велике діло для нас. Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас”. (Іван Франко “Захар Беркут”) Ця фраза звучить і наприкінці екранізації історичної повісті.
Чи “побіда” є в українській мові: дивіться відео
Його можна знайти в етнографічних записах, фольклорі, старих словниках та художніх творах. У свій час це було природне слово, хоча згодом воно набуло статусу архаїзму.
Цікаво! Сучасні мовознавці та популяризатори мови намагаються повернути до вжитку слова, які вже вважаються архаїзмами. Навіть на НМТ існують завдання з поясненням значення рідковживаних слів, наприклад, чи знаєте ви, що означає “рахманний” чи “крислатий”?
“Побіда” – це не росіянізм і не мовна помилка, а давня українська лексема. Тому, читаючи твори українських класиків, не дивуйтеся слову “побіда” – воно слугує нагадуванням про багату історію нашої мови.