
Що таке калька? / Колаж 24 Каналу, фото Magnific
“Калька” – це щось не зовсім правильне? Не зовсім так. Сам термін є цілком коректним, але те, що він позначає, може бути як усталеним, так і помилковим. З’ясуймо, де проходить ця межа.
Що таке калька і звідки походить це слово, розповідаємо з посиланням на “Горох”.
Що таке калька і як часто вона трапляється у нашій мові?
Що першим спадає вам на думку, коли ви чуєте слово “калька”? Чи доречно вживати саме слово “калька”? Так. Це цілком прийнятний український мовознавчий термін. Більше того, його значення, а їх – два, чудово пояснюють походження самого слова.
Слово запозичене з французької мови – calque “копія креслення; калька”, calquer “калькувати, змальовувати”. Але до французької воно потрапило з італійської – calcare “втискувати, тиснути”, що сягає корінням латинського – calco, -āre “топтати, тиснути пʼятою”, пов’язаного з calx “пʼята, відбиток п’яти”. Ось такий мовний шлях.
Калькою спочатку називали тонкий прозорий папір, через який можна було обводити малюнок, креслення чи карту, отримуючи їхні точні копії.
Отже, “калька” – це буквально спосіб відтворення чогось за наявним зразком. Цей термін добре знайомий митцям, інженерам, механікам.

Цей папір – калька / Magnifik
Проте існує й інше значення слова, яке все частіше чути в медійному просторі, і ним користуються філологи та мовознавці.
Калька, або калькування, – це метод мовного запозичення, коли слово, вислів, фразеологізм чи нове значення слова створюють за зразком іншої мови шляхом дослівного перекладу.
Тому, почувши вислів “це калька з іншої мови”, маємо на увазі, що певну мовну конструкцію фактично відтворили українською за чужим зразком. Ось, наприклад, відомі приклади: “обідитися”, “нравитися”, “круглосуточно” чи відомий вислів “із грязі в князі”.
Принцип той самий – відтворення, але вже не графічне, а мовне. Варто бути уважним при використанні таких слів, адже калька неминуче призводить до неточності художнього слова.

Калька – це і мовна помилка / На Урок
Проте, не кожна калька є помилковою. У мовознавстві розрізняють усталені, або нормативні, кальки та кальки, які суперечать нормам української мови. І перш ніж називати якесь слово чи вислів помилкою, варто перевірити, чи це не запозичення.
Отже, коли мовознавець каже: “Це калька”, він зовсім не має на увазі тонкий папір. Але логіка та сама: існує готовий зразок – і його відтворюють.
Цікаво! Слово “калька” запозичене настільки давно, що перенеслося навіть у прізвище – Калько. Раніше воно вказувало на професію або певну особливість у мові, адже існує дієслово “калькати”, тобто – заїкатися, що могло бути прізвиськом, а згодом – прізвищем. Зауважте, що калькати – це не те саме, що “картавити”, до того ж цього слова немає в українській мові.
Тому, “калька” – цілком правильне українське слово. Воно має два основні значення: прозорий матеріал для відтворення зображень та мовознавчий термін для позначення перенесення іншомовної моделі засобами іншої мови.
Додати
І запам’ятати легко: на кальці копіюють малюнок, а за допомогою мовної кальки – іншомовну конструкцію.
Тож слово “калька” сміливо можна використовувати. А от кожну окрему мовну кальку вже варто перевіряти: чи стала вона частиною української норми, чи лише відтворює чужу мовну модель. А ви часто вживаєте кальку? Яку саме?
