Основні тези
- У 2026 році в Україні збільшать виплати освітянам та фінансову підтримку студентам.
- Також впровадять зимову вступну кампанію, безкоштовне забезпечення харчуванням учнів у школах та інше.
- Про те, які ключові події очікують на українську освіту та науку у 2026 році, дізнавайтесь у Прогнозах 24 Каналу.
Найважливіші події української освіти у 2026 році / Колаж 24 Каналу
У 2026 році нарешті збільшать оплату праці працівникам освіти на різних рівнях та розмір стипендій студентам. А вступники матимуть можливість взяти участь у зимовій вступній кампанії.
- 1 Педагогам нарешті збільшать оплату праці
- 2 Стипендії студентів зростуть вдвічі
- 3 Зимова вступна кампанія
- 4 Безоплатне харчування школярів у закладах освіти
- 5 Військова підготовка і мобілізація студентів
- 6 Бюджет на освіту
- 7 ДПА повертають
- 8 НМТ та вступна кампанія
- 9 Дошкільна освіта
- 10 Нововведення у шкільному середовищі
- 11 Важливі нововведення для вчителів
- 12 Зміни у професійній освіті
- 13 Розвиток вищої освіти
- 14 Наука
- 15 Оновлене написання слів
Водночас учні матимуть можливість безкоштовно харчуватися у школах, а отримати відтермінування від призову завдяки навчанню стане ще складніше. Про те, які головні події очікують на українську освіту та наукову сферу у 2026 році, розповідаємо у наших Прогнозах.
До теми Масові зарахування ухилянтів, протести студентів та вчителів: скандали в освіті у 2025 році
Найбільш значущі події української освіти у 2026 році
У 2025 році уряд України затвердив Бюджетну декларацію на 2026 – 2028 роки. Основні цілі залишаються незмінними: подолання наслідків війни, відновлення зруйнованих навчальних закладів, продовження реформування НУШ, розвиток професійно-технічної освіти та цифрова модернізація. А фах вчителя має стати більш шанованим. У галузі вищої освіти уряд має намір продовжити зміну системи фінансування – через державні гранти на навчання за напрямами, які мають вирішальне значення для відбудови та розвитку країни. Освіту і надалі планують переводити у цифровий вигляд.
Педагогам нарешті збільшать зарплату
У Державному бюджеті на 2026 рік заклали збільшення оплати праці вчителів, викладачів та науково-педагогічних працівників. Йдеться про 30% з 1 січня та 20% з 1 вересня. У МОН підкреслювали, що це буде найбільшим комплексним збільшенням оплати праці освітян за останні роки. Заробітні плати педагогів у дошкільних закладах освіти в Україні також збільшаться. Їхні посадові оклади збільшать на 30% з 1 січня 2026 року.
Також у наступному році збережуть надбавку за роботу у важких умовах праці для вчителів. “Вчительська тисяча” зросте до 2 тисяч гривень для всіх вчителів та 4 тисяч гривень – для освітян, які працюють очно на прифронтових територіях (суми після сплати податків).
Міністерство освіти і науки України також розробило різні варіанти збільшення оплати праці вчителів. Є чотири головні. Вони не мають зв’язку із збільшенням оплати праці педагогів з січня та вересня 2026 року. Ці варіанти передбачають:
-
збільшення навантаження;
-
відсутність збільшення навантаження;
-
пропорційне збільшення для різних категорій вчителів;
-
непропорційне збільшення з акцентом на молодого вчителя для стимулювання входу у професію.
Педагогам збільшили зарплати / Pexels
Стипендії студентів зростуть вдвічі
З вересня 2025 року уряд збільшив розмір президентських стипендій. А вже з вересня 2026 року збільшаться стипендії усіх студентів коледжів та вищих навчальних закладів в Україні. Студенти отримуватимуть вдвічі більші виплати. У вишах зростуть суми усіх видів стипендій: від мінімальної академічної – до президентської та галузевих. У коледжах – аналогічне збільшення: мінімальна, підвищена, галузеві та іменні стипендії також збільшаться вдвічі.
Зимова вступна кампанія
В Україні впроваджують зимову вступну кампанію до вищих навчальних закладів. Нововведення стартує вже цієї зими. Перші групи вийдуть на навчання з січня: сформують один або декілька потоків. ЗВО відкриватимуть набір на 3 – 6-місячне навчання з підготовкою до НМТ. Абітурієнти матимуть можливість взимку пройти нульовий курс перед основною вступною кампанією. При цьому зможуть отримати додатково до 15 конкурсних балів до своїх балів під час вступної кампанії. Їх можна буде використати тільки при вступі у той виш, в якому вступник проходив “нульовий курс”.
У МОН заявляли, що на нульовому курсі за бюджетною формою навчання першочергово передбачили декілька категорій вступників:
-
молодь з тимчасово окупованих або прифронтових територій, яка не змогла вступити влітку;
-
військовослужбовці, ветерани та ті, хто повертається з полону або демобілізується після завершення основного набору;
-
вступники, які не склали НМТ з об’єктивних причин, наприклад, через вимушений виїзд за кордон або перебої зі зв’язком та безпекою під час тестування.
Для них також передбачили гранти на навчання, стипендії та оплату проживання у гуртожитку, якщо потрібно.
Безоплатне харчування учнів у школах
Очільниця українського уряду Юлія Свириденко анонсувала, що з вересня 2026 року учні 1 – 11 класів отримуватимуть безкоштовне харчування у школах. Окремо заклали кошти на модернізацію шкільних харчоблоків. Для реалізації першого етапу програми спрямували майже 5,9 мільярда гривень субвенції громадам. Загалом у Державному бюджеті на 2026 рік на цю програму передбачили 14,4 мільярда гривень.
До слова, безкоштовне гаряче харчування для учнів початкової школи ввели у 2024 році. Цьогоріч уряд продовжив фінансування безкоштовного харчування у школах. Програму розширили на учнів 5 – 11 класів у прифронтових громадах.
Військова підготовка і мобілізація студентів
Військова підготовка
З 1 січня 2026 року студенти-медики проходитимуть військову підготовку громадян за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби. З цієї дати набуває чинності відповідний закон.
Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров’я та пройшли професійно-психологічний відбір. Обов’язковою така підготовка для українських студентів-медиків та студентів-фармацевтів.
До слова, з 1 вересня 2025 року в українських вишах передбачена базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів.
Мобілізація студентів
Чоловіки старше 25 років найбільше у 2024 – 2025 роках вступали вже до коледжів, а не до вишів. У Раді заявили, що раніше вдалося перекрити доступ до вищої освіти тим військовозобов’язаним, які прагнули навчання використати для отримання відстрочки. Ефективність ухвалених рішень підтвердили результати вступу 2024 – 2025 років. Однак у цей час серед чоловіків старше 25 років різко зросло зацікавлення навчанням у коледжах.
В Освітньому комітеті заявили, що працюють разом з Комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо того, аби обмежити будь-які можливості для ухилення перед виконанням військового обов’язку. Також в Україні планують перевірити ще близько 50 коледжів та вишів. У цих закладах освіти зафіксували аномальне зростання кількості студентів віком понад 25 років.
Мобілізація студентів / Depositphotos
Бюджет на освіту
Верховна Рада України затвердила Державний бюджет на 2026 рік. На освіту і науку передбачили 298,8 мільярда гривень. Це на 85,4 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році. Ключові напрямки фінансування на наступний рік такі: заробітна плата вчителів, освітня інфраструктура та інвестиційні проєкти, зокрема укриття у школах та дитсадках, безкоштовне шкільне харчування, підручники, збільшення стипендій студентам, наука тощо. У МОН наголосили, що освіта і наука у 2026 році залишаються серед головних пріоритетів держави.
ДПА повертають
В Україні повертають державну підсумкову атестацію для випускників 9 класів. Нововведення стартують з 2028 року. Вона відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Також мають намір повернути обов’язкову ДПА і для учнів 4 класів. Вона теж відбуватиметься у форматі ЗНО. Нововведення має запрацювати з 2027 року. Підготовка розпочнеться протягом 2025/26 навчального року. Зокрема, протягом лютого – квітня 2026 року створять та передадуть УЦОЯО спеціальну освітню платформу для проведення атестації. Після цього навесні відбуватиметься апробація ДПА для 10 тисяч випускників початкової ланки освіти.
Зауважимо, що в Україні на час воєнного стану скасували обов’язкове складання ДПА у школах. Її проводили лише як моніторингову, а не обов’язкову для частини учнів.
Важливо! У 2026 році випускники не складатимуть обов’язкову ДПА.
НМТ та вступна кампанія
НМТ
Національний мультипредметний тест у 2026 році відбуватиметься за тогорішньою моделлю – протягом одного дня. Будуть також додаткові сесії тестування. Мультитест складатиметься з чотирьох предметів.
Перелік предметів НМТ залишається незмінним. Вступники складатимуть обов’язково українську мову, математику, історію України та один предмет на вибір з такого переліку: іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія або українська література. У 2026 році не планують також змінювати критерії НМТ.
У наступному році випускники шкіл минулих років зможуть вступати до вишів за результатами національного мультипредметного тесту не лише 2026 року, а й за результатами НМТ 2023, 2024, 2025 років.
Вступна кампанія
У 2026 році Міністерство освіти і науки України має намір розширювати перелік національних іспитів за кордоном для вступу в українські виші. Вони можуть бути альтернативою НМТ, але не його заміною. Але це йдеться про масові випадки. У МОН заявили: якщо до них звертатимуться абітурієнти з результатами іспиту за кордоном тієї чи тієї країни, відомство ці результати визнаватиме.
У МОН також пропонують у 2026 році відмовитися від мотиваційних листів при вступі. Відомство планує збільшити й вагу творчого конкурсу для вступників і зменшити кількість заяв на вступ з 15 до 12. А також – підвищити прохідні бали НМТ з української мови та історії України.
МОН України також вже погодило графік проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту у 2026 році. При цьому як на бакалаврському та магістерському рівнях вищої освіти, так і для коледжів за окремими спеціальностями.
Вступна кампанія 2026 / Freepik
Дошкільна освіта
В Україні триває системна зміна дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України “Про дошкільну освіту”. З вересня 2026 року в усіх дитячих садках діти віком 5 – 6 років мають обов’язково вивчати англійську мову. У МОН також раніше анонсували реалізацію ідеї щодо облаштування ясел у дитсадках та готовність приймати у садках дітей від трьох місяців. Але для цього потрібні інвестиції для переобладнання та навчання вихователів.
Нововведення у шкільному середовищі
Реформа старшої школи
В Україні з 2027 року повноцінно впроваджуватимуть реформу старшої профільної школи. Усі учні вчитимуться вже 12 років. Зараз триває підготовка та пілотування цієї реформи. Пілотування реформи “Профільна” стартувало 1 вересня 2025 року. 30 ліцеїв з 19 регіонів України розпочали пілотування окремих елементів реформи. Ці заклади, окрім оновленого змісту, отримали також 10 мільйонів гривень на один ліцей для розвитку матеріально-технічної бази закладу освіти.
З 1 вересня 2026 року розширять пілот до 150 ліцеїв. Вже відібрали 104 ліцеї. На початку 2026 року оголосять додатковий набір. МОН вже має завізовані модельні програми – 36 основних, які становлять ядро обов’язкових освітніх компонентів, які вивчатимуть учні в академічних ліцеях. Є типова освітня програма, яка є рамкою для впровадження реформи у закладах освіти. Також модернізували 136 просторів, які працюватимуть у майбутніх ліцеях. На це витратили майже 1 мільярд гривень.
Реформування запровадить два напрями навчання: академічний і професійний. Це перший крок до впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти та підготовка до переходу на 12-річну систему, розповіли у МОН.
Навчальний рік
Цей навчальний рік стартував 1 вересня 2025 року. Офіційно триватиме до 30 червня 2026 року. Однак школи зараз самі можуть визначати структуру і тривалість навчального року, тижня, дня, уроків, канікул, формату організації навчання. У разі виконання навчальної програми можуть завершити навчальний рік і в кінці травня.
МОН України також радило школам розглянути запровадження змін у структурі та тривалості навчального року через можливі довготривалі блекаути. Зокрема, розглянути можливість перенесення уроків із зимових місяців на червень 2026 року (окрім випускних класів). Серед запропонованих варіантів – і перехід на шестиденний навчальний тиждень замість п’ятиденного. Він містить навчання у межах двох змін. Також у школах повинні забезпечити доступ учнів до систем дистанційного навчання.
Нововведення у шкільному середовищі / Фото 24 Каналу
Фінансування шкіл
З 1 вересня 2026 року освітню субвенцію з держбюджету не виділятимуть для шкіл, у яких навчаються:
-
менше як 60 учнів – для шкіл з 1 – 12 класами;
-
менше як 55 учнів – для шкіл з 1 – 11 класами;
-
менше як 45 учнів – для шкіл з 1 – 9 або 5 – 11 (12) класами.
Ці норми не стосуються початкових та спеціальних шкіл.
Профорієнтація учнів
В Україні стартувало національне пілотування системи профорієнтації дітей і підлітків у 396 громадах з усіх областей. Воно має на меті створення стійкої та доступної моделі супроводу учнів у виборі майбутньої професії. Це один із ключових елементів реформи “НУШ”, зокрема її третього етапу – розвитку старшої профільної школи.
Важливо Ключові події в освіті у 2025 році: доплати вчителям, “недружній” вступ і боротьба з ухилянтами
Підземні школи
В Україні триває будівництво підземних освітніх просторів у прифронтових громадах. У них учні матимуть змогу не лише перечекати повітряну тривогу, а й продовжувати навчання. У МОН заявили, що за два останні роки держава спрямувала понад 11 мільярдів гривень на будівництво підземних шкіл та укриттів. Уже відкрили понад 40 таких об’єктів, а загалом зведуть 221 школу-укриття.
Безпека у школах
В Україні триває реалізація програми “Безпечна школа”. Тепер чітко визначать правила перебування на території та в приміщеннях шкіл, доступу до закладів освіти, а також механізми контролю за їхнім дотриманням. Також у школах мають бути встановлені огорожі або визначені межі території. Обов’язково – технічні засоби для термінового виклику поліції – “тривожні кнопки”. Забороняють і перебування на території закладу сторонніх осіб, а також осіб у стані сп’яніння чи з небезпечними предметами. Посилюють і вимоги до охорони. Наступного року офіцерів безпеки у школах буде вже 3 тисячі.
Доставлення підручників
Цьогоріч МОН України апробувало новий підхід до доставлення підручників до шкіл. Видавництва самі доставляли підручники до закладів освіти напряму. У пілотуванні брали участь майже 9 тисяч шкіл. 90% з них лишились задоволеними новим механізмом доставлення і підтримали ідею масштабування моделі на 2026 рік, зазначили у МОН.
Мрія
До екосистеми Мрія вже під’єдналися понад 2600 закладів освіти з усіх 24 областей України. Тепер зможуть доєднатися і дитячі садки. Уряд вже працює над новим напрямом – Мрія Дошкілля. У МОН зазначили, що щодня інструментами Мрії користуються майже 400 тисяч учителів, батьків та дітей. Найактивніші з-поміж усіх – учні. Вони переглядають розклад на день, деталі уроку, оцінки та домашні завдання, а також стежать за своїм прогресом.
Важливі нововведення для вчителів
“Гроші ходять за вчителем”
У 2025 році також запровадили нові інструменти професійного розвитку педагогів. Йдеться, зокрема, про модель фінансування підвищення кваліфікації “Гроші ходять за вчителем”. Тепер педагоги самі обиратимуть курси підвищення кваліфікації та оплачуватимуть їх. Держава нараховуватиме на це 1500 гривень. Гроші педагогам нараховуватимуть безпосередньо на віртуальний рахунок учителя, директора чи заступника директора закладу освіти.
Долучитися до пілотування зможуть директори, заступники директорів і вчителі