Які найважливіші події 2025 року в українській освіті та науці / Колаж 24 Каналу
Експрем’єр Денис Шмигаль ще на початку року чітко позначив першочергові завдання у галузі освіти і науки. Це повернення до безпосереднього навчання більшої частини учнів, облаштування захисних споруд у школах, продовження реформи НУШ, розвиток професійної технічної освіти, розширення програми безкоштовного забезпечення харчуванням учнів та збільшення заробітних плат вчителів. У МОН знову підкреслили: безпека та реформи.
- 1 Вчительська тисяча
- 2 Законодавчі акти України для дошкільної та фахової освіти
- 3 Значущі нововведення для студентів
- 4 Зміни у кадровому складі керівництва МОН
- 5 Нові тенденції у шкільній сфері
- 6 НМТ та ДПА
- 7 Вступна кампанія
- 8 Подальші реформи у вищій школі
- 9 Студенти і мобілізація
- 10 Наукова діяльність
- 11 Мовне питання
Чи змогли урядовці виконати обіцянки, наскільки збільшили зарплату педагогам, чому вступна кампанія до ВНЗ стала “непривітною” для частини вступників – про головні нововведення у вищій освіті, зміни у шкільній програмі, важливі закони та перетворення у галузі освіти і науки України дізнавайтесь у матеріалі 24 Каналу.
Головні події української освіти і науки у 2025 році
Вчительська тисяча
З 1 січня 2025 року вчителі в Україні почали одержувати щомісячну надбавку до заробітної плати – 1000 гривень. З 1 вересня сума збільшилась до 2000 гривень. Доплати призначені для всіх педагогічних працівників шкіл: вчителів, психологів, керівників секцій тощо. Для вчителів, які працюють у школах на прифронтових територіях України, з 1 вересня 2025 року розмір щомісячної надбавки збільшився вдвічі. Загалом виділили 12 мільярдів гривень. Ці виплати запровадили на період дії воєнного стану, а також протягом того року, коли він буде завершений або скасований.
У поточному році також нарешті анонсували і узгодили збільшення зарплат вчителів з 2026 року на 50%. Воно буде відбуватися у межах двох етапів. Детальніше про це читайте у наших прогнозах на 2026 рік.
Надбавки до зарплати вчителям в Україні / Фото Freepik
До речі, у школах України спостерігається дефіцит педагогів. Такі проблеми є у 40% навчальних закладів. Станом на цей рік вакантними є майже 44 тисячі ставок учителів. У навчальному році 2024 – 2025 найбільший попит був на вчителів англійської мови, інформатики та математики.
Цікаво! Цьогоріч найкращим вчителем нашої держави за версією Global Teacher Prize Ukraine 2025 став педагог з Харкова Руслан Шаламов. Учитель біології та екології отримав мільйон гривень на реалізацію власної освітньої мрії. А учитель інформатики з Києва Олександр Думишинець увійшов до 50-ки світової премії Global Teacher Prize 2025.
Закони України для дошкілля та професійної освіти
Дошкільна освіта
В Україні започаткували системну реорганізацію дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України “Про дошкільну освіту”. Серед ключових змін такі:
-
для вихователів – полегшення навантаження, 56 днів щорічної відпустки, можливість встановлення більших доплат та надбавок.
-
для батьків – територіальна доступність дитячих садків, вибір форми навчання: очна, мережева, дистанційна; нові види організації освітньої діяльності: мобільні, сімейні, мінісадки.
-
для дитсадків – чіткі правила прийому дітей, створення умов для інклюзивного чи спеціального освітнього середовища.
-
для влади та засновників дитячих садків – зобов’язання забезпечити необхідні ресурси, відповідальність за доступність дитячих садків, справедливу оплату праці вихователів.
Очільник МОН Оксен Лісовий пояснив, що закон дозволяє збільшувати зарплати у дитсадках на місцях. Тарифна сітка визначає лише мінімальний рівень. У деяких громадах зарплата вихователів у дитсадках таки підвищилась завдяки місцевим доплатам.
Професійна освіта
У вересні набув чинності Закон України “Про професійну освіту”. Він стане основою для великої кількості змін у сфері. Отримати першу професію можна буде у будь-якому віці. Другу чи третю – через 3 роки після здобуття першої. Ветерани війни, яким необхідна якнайшвидша адаптація в суспільне життя, зможуть отримати нову професію раніше ніж за 3 роки. Загалом на галузь чекає багато перетворень.
Важливі новації для студентів
Базова загальновійськова підготовка студентів
З 1 вересня в українських університетах передбачена базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів. Її викладатимуть на другому році навчання. БЗВП охоплює теоретичний (90 годин) і практичний курси (210 годин). Курс проходитимуть чоловіки та жінки, але практичний курс обов’язковий лише для чоловіків, які придатні до військової служби. Після проходження підготовки студенти складуть військову присягу та отримають сертифікат і військово-облікову спеціальність. Початкову підготовку реалізовують шляхом викладання навчального предмета “Захист України” у школах, училищах і коледжах задля військово-патріотичного виховання.
Зимова вступна кампанія
В Україні впроваджують “зимовий вступ” у виші на “нульовий курс”. Новація розпочинається вже цієї зими. Університети відкриватимуть набір на 3 – 6-місячне навчання з підготовкою до НМТ. Абітурієнти зможуть отримати додатково до 15 конкурсних балів до своїх балів під час вступної кампанії. Це значно збільшить їхні шанси на бюджетне місце або грантову підтримку від держави. Бали можна буде використати тільки при вступі в той університет, в якому вступник проходив “нульовий курс”. Участь у цій програмі може взяти молодь з тимчасово окупованих територій, військовослужбовці та ветерани. Для них передбачили гранти на навчання, стипендії та оплату проживання в гуртожитку, якщо необхідно.
В Україні буде зимова вступна кампанія у виші / Фото Марії Волошин, 24 Канал
Стипендії зросли
З вересня 2025 року уряд збільшив розмір президентських стипендій для студентів профтехів (6 320 гривень), коледжів і технікумів (7 600 гривень), університетів (10 000 гривень) та аспірантів (23 700 гривень). Переможці міжнародних і всеукраїнських олімпіад зможуть отримувати щомісячну стипендію до 25 000 гривень. Однак вони повинні навчатися в університеті України очно.
Підвищили стипендії і курсантам військових університетів. Також оновили й перейменували всі парламентські премії і стипендії.
Важливо! У наступному році збільшать стипендії усім студентам університетів і коледжів в Україні. Про це детально – у прогнозах на 2026 рік.
Відпрацювання навчання
У МОН та Верховній Раді цьогоріч анонсували, що студенти університетів, які навчатимуться на бюджетній формі, відпрацьовуватимуть кошти держави, витрачені на цю освіту. Переважно строк відпрацювання становитиме два роки – для медиків, вчителів та фахівців окремих професій, пов’язаних з енергетичною інфраструктурою. Однак у МОН зазначили, що такі нововведення не запровадять найближчим часом.
Виїзд молоді за кордон
У серпні уряд дозволив юнакам віком 18 – 22 роки виїжджати за кордон, якщо вони не обіймають державні посади. У МОН заявляли, що у студентському середовищі не помічають жодних аномалій після такого дозволу. Міністр Лісовий зазначив, що частина тих, хто виїхав, повертається, а МОН не бачить значних відрахувань студентів з університетів. У МОН також повідомили, що цьогоріч за результатами вступної кампанії першокурсників більше, ніж минулого року. До речі, освітній омбудсмен Надія Лещик у червні заявляла, що виїжджають за кордон не лише 17-річні юнаки, а й дівчата.
Кадрові зміни у керівництві МОН
Микола Трофименко. Цьогоріч у керівництві МОН України відбулися зміни. Щоправда, не міністра, але його двох заступників. Уряд призначив Миколу Трофименка на посаду заступника міністра освіти і науки з питань вищої освіти. Трофименко – доктор політичних наук, доцент, ректор Маріупольського державного університету (з 2020 року). Однак після цього його встигли звинуватили у “подвійному плагіаті” у дисертаціях. Відповіді від МОН не було. Раніше цю посаду обіймав Михайло Винницький, якого уряд у серпні звільнив з посади. Винницький працював у МОН з 19 травня 2023 року. Він назвав своє звільнення політичним рішенням.
Цікаво! Цьогоріч в Україні з’явився новий мовний омбудсмен. У липні уряд призначив Уповноваженою із захисту державної мови професорку КНУ імені Тараса Шевченка Олену Івановську. Вона замінила Тараса Кременя, який обіймав цю посаду з липня 2020 року.
Анастасія Коновалова. Відбулася заміна і заступниці очільника МОН із питань дошкільної освіти. Посаду зайняла Анастасія Коновалова. Оксен Лісовий заявив, що вона фахівець з багаторічним досвідом у сфері дошкільної освіти.
Можлива відставка Оксена Лісового
Цьогоріч серйозно похитнулося крісло під очільником МОН України Оксеном Лісовим. У лютому його викликали до Верховної Ради для обговорення проблемних питань. Такими нардепи визнали тоді впровадження Закону “Про дошкільну освіту” та зарплати освітян.
У липні прем’єром стала Юлія Свириденко, яка сформувала новий уряд. Нардепи заявляли, що звільнити з посади можуть і Оксена Лісового. У Верховній Раді зазначали, що замінити його може заступник Андрій Вітренко – єдиний із заступників одіозного ексміністра Сергія Шкарлета, що залишився працювати у новій команді на такій самій посаді. Студенти натомість вийшли на протести проти Вітренка. Оксен Лісовий все ж залишився на посаді.
Оксен Лісовий / Фото з фейсбук-сторінки міністра освіти і науки України
Зауважимо, що у грудні нардепи запропонували звільнити з посади міністра освіти і науки України Оксена Лісового і зареєстрували відповідний проєкт постанови у парламенті.
Цікаво Студенти, ветерани, дуальна освіта: які зміни планує МОН у вищій освіті
Новації у шкільному світі
Пакунок школяра
Уряд у липні запровадив нову виплату – “Пакунок школяра”. У її межах родина могла отримати для свого першокласника, який пішов на очне навчання, 5 тисяч гривень і витратити їх на одяг, взуття, канцтовари, книги для дитини. Відмову отримували лише ті сім’ї, які перебувають за кордоном.
Припинення фінансування з держбюджету частини шкіл
З 1 вересня 2025 року не фінансуватимуть коштом освітньої субвенції школи (крім закладів початкової освіти) із кількістю учнів менше ніж 45, а з 1 вересня 2026 року – менше ніж 60. Рішення про реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання закладу освіти ухвалюватимуть місцеві ради. За працевлаштування вчителів цих шкіл також відповідатиме місцева влада.
Школа офлайн
Президент Володимир Зеленський наголошував, що очне навчання має бути пріоритетним там, де дозволяє ситуація з безпекою. МОН при цьому розробило стратегію “Школа офлайн”. Цю програму в Україні впроваджують повною мірою з 1 вересня 2025 року на період воєнного стану. Вона має на меті забезпечення безпечного очного навчання та якісної дистанційної освіти.
Реформа НУШ і “Профільна”
Реформа НУШ триває восьмий рік. Її завершили у початковій школі й продовжують на рівні гімназій. З 1 вересня за новими підходами навчаються 1 – 8 класи, а також 9 пілотні класи в окремих школах.
У межах нової політики “Освіта для життя” оновлюють навчальні програми та підходи до створення підручників, а також створюють моделі сучасних освітніх просторів. З 1 вересня пілотують нові програми для 5-класників у природничій, технологічній і мистецькій освітніх галузях. МОН при цьому розпочинає роботу над оновленням змісту мовно-літературної освітньої галузі (іноземні мови) у межах політики “Освіта для життя”, яка підсилює реформу НУШ. Вже презентували і 10 концепцій освітніх галузей політики “Освіта для життя”. У відомстві кажуть, що це основний документ, який визначає що і як вивчатимуть учні впродовж найближчих десятиліть.
Триває також підготовка “Профільної” – реформи старшої школи – як одного з етапів реформи НУШ. Вона надасть учням можливість формувати власну траєкторію навчання, самостійно обирати профілі, предмети чи курси, потрібні для їхньої реалізації. З 1 вересня 30 ліцеїв пілотують нову модель: вибір профілів і предметів та складання індивідуальних освітніх траєкторій для учнів. Саму реформу повноцінно втілюватимуть у життя з 2027 року. Учні здобуватимуть освіту 12 років. МОН також погодило Типову освітню програму для старшої школи. Це основний документ для втілення реформи “Профільна”.
Нововведення у шкільному світі / 24 Канал
Навчальний рік
Навчальний рік 2025 – 2026 стартував 1 вересня. Офіційно триватиме до 30 червня. Кількість школярів в українських школах у межах цього навчального року зменшилась на 400 тисяч осіб, якщо порівняти з 2024/2025 навчальним роком. Школи поповнили близько 252 тисячі першокласників – торік було 314 тисяч. Майже 2,3 мільйона учнів розпочали навчання офлайн. Дистанційно – на 103 тисячі учнів менше ніж торік. Понад 300 тисяч дітей – за кордоном і на ТОТ навчаються в українській системі освіти. Близько 12 тисяч шкіл надають освітні послуги.
Як з 1 вересня навчаються учні в Україні?
З 1 вересня учні в Україні можуть навчатись очно або у змішаному форматі. Також – у межах дистанційного/онлайн формату. Мінімальне наповнення дистанційних класів скасували. Тепер для їхнього відкриття діють такі самі правила, як і для очних та змішаних – за наявності щонайменше 5 учнів. Також діти можуть навчатись за індивідуальними формами освіти – екстернат, сімейна форма. МОН закликало виходити на очне навчання там, де дозволяє безпекова ситуація. Учні можуть навчатися офлайн або у межах змішаного формату, якщо у закладах освіти є укриття чи воно розташоване на відстані не більш як 500 метрів від школи.
Учні на прифронтових територіях України можуть навчатись також очно, у змішаному форматі, у межах дистанційного/онлайн формату. Також за індивідуальними формами освіти. Однак для виходу в офлайн на цих територіях, окрім наявного укриття, необхідні відповідні рішення ради оборони області, педагогічної та батьківської ради.
Учні на ТОТ можуть навчатись дистанційно за повною програмою, сімейною формою, екстернатом або ж за педагогічним патронажем. Формат залежить від безпекової ситуації.
Учні, які перебувають за кордоном, зможуть здобувати освіту у межах одного із запропонованих МОН сценаріїв:
-
у місцевій школі й паралельно дистанційно в українській онлайн-школі;
-
у суботній чи недільній школі, а також – школі в країні перебування;
-
лише в Україні – повна програма дистанційно;
-
лише в школі країни перебування.
Також учням-біженцям радять не забувати про українознавчий компонент, який має спрощену програму, адже дитина частково її проходить в іноземній школі. Україна також визнаватиме освіту, здобуту в українських суботніх і недільних школах за кордоном – як і загалом результати навчання українських дітей за межами нашої держави.
Оновлення навчальної програми
З 1 вересня уроки енергоефективності стали неодмінною частиною навчального процесу. Учнів 4 – 11 класів навчають раціонально використовувати ресурси, зменшувати споживання енергії та дбати про довкілля.
У 8-х класах також з’явився новий обов’язковий предмет – “Підприємництво та фінансова грамотність”. Програма містить управління особистими фінансами, податки, банківські послуги, а також основи підприємництва. З 2026 року цей предмет вивчатимуть і 9-класники.
Харчування учнів
Програму безоплатного харчування у школах розширюють. З жовтня 2024 року учні початкової школи у всіх регіонах України забезпечені безоплатним харчуванням. З 1 вересня 2025 року програма охопила й учнів 1 – 11 класів прифронтових регіонів: Харківської, Сумської, Чернігівської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей. Згодом вона стане доступною для всіх учнів країни.
Безпека у школах
В Україні реалізують програму “Безпечна школа”. Верховна Рада України ухвалила Закон про запровадження заходів безпеки у школах. Тепер чітко визначать правила перебування на території та в приміщеннях шкіл, доступу до закладів освіти, а також механізми контролю за їхнім дотриманням. Також у школах мають бути встановлені огорожі або визначені межі території. Обов’язково – технічні засоби для термінового виклику поліції – “тривожні кнопки”. Забороняють і перебування на території закладу сторонніх осіб, а також осіб у стані сп’яніння чи з небезпечними предметами. Посилюють і вимоги до охорони. Зокрема, до роботи не зможуть залучати осіб із судимостями за насильницькі злочини чи цькування. До кінця цього року у школах України працюватиме 2 тисячі офіцерів безпеки. Наступного року їх буде вже 3 тисячі.
Підземні заклади освіти
В Україні продовжують будувати підземні школи та сховища у прифронтових і прикордонних регіонах. Йшлося про понад 139 підземних шкіл, кілька десятків закладів професійно-технічної освіти. Перший підземний дитячий садок почали будувати у Пісочинській громаді на Харківщині. У 2025 році на будівництво підземних шкіл у держбюджеті передбачили 11,2 мільярда гривень. Також виділяють кошти з місцевих бюджетів. Загалом цьогоріч держава інвестувала в будівництво та облаштування: 96 підземних шкіл-укриттів, 70 шкільних автобусів, 120 сучасних просторів, 103 шкільних кухонь і їдалень, а також 963 оснащених осередків “Захисту України”.