

Як іменувати молочні вироби українською? / Мagnific. Ілюстративне фото
Деякі слова настільки глибоко укорінилися у нашому буденному мовленні, що ми перестаємо усвідомлювати їхню неприродність. Саме так сталося зі словом “молочка”.
Українська мова пропонує значно природніший варіант, аніж “молочка”, пояснюємо з посиланням на роз’яснення мовознавиці та радіоведучої Олі Багній.
Чому варто позбутися слова “молочка”?
Останніми роками слово “молочка” дедалі частіше лунає в крамницях, рекламних матеріалах та повсякденному спілкуванні. “Придбав молочку”, “відділ молочки”, “обожнюю молочку” – такі вислови стали звичними. Але чи відповідають вони стандартам української мови?
Іменник “молОчка” не є усталеною назвою для групи молочних виробів. Це розмовне утворення, що виникло під впливом російського слова “молочка”, яке широко вживається у значенні “молочні продукти”.
В українських словниках такого значення слово “молочка” не має. Окрім того, відрізняються наголоси. Так, ми маємо слово “молокО” і “молочкО”, як пестливу форму, але з наголосом на останньому складі. Більше того, інший наголос ви зустрінете лише у власних назвах, що походять від слова “молоко”: прізвище – Моло́чко та назва населеного пункту – Моло́чки (Житомирська область).

Натомість українська мова пропонує кілька природних варіантів. Найпростіший з них – “молочні продукти”. Саме таку назву використовують у нормативних текстах, офіційних документах (наприклад, у переліку базового продуктового кошика) і більшості словників.
Однак існує ще одне цікаве українське слово – “набіл”. Воно означає молочні продукти, що вживаються як їжа: молоко, сир (не те саме, що – кисломолочний сир), сметану, вершкове масло, кисломолочні вироби тощо.
Слово “набіл” походить від прикметника “білий”. Наші пращури так іменували все, що належало до “білої” їжі, тобто молочних продуктів. Це слово відоме українській мові вже не одне століття й зафіксоване в академічних словниках.
Сьогодні “набіл” вживають значно рідше, проте його й досі можна зустріти в художній літературі, етнографічних працях і словниках. Воно є автентичним українським відповідником для позначення молочних виробів і збереглося на Заході України.
- – Адже це ті самі хлопи, яких щодня бачимо на торгах, які нам носять набіл. (Іван Франко).
- І тут пані йому каже,
Щоб набіл забрати
І конечне до обіду
На ринку продати. (Степан Руданський).
Чому не “молочка”: дивіться відео
На наявності цього особливого слова наголошують і українські письменники, зокрема Оксана Забужко:
А так звані “молочні продукти” по-українському здавна звались просто й коротко – НАБІЛ (теж із наголосом на другому складі). Сир і сметана, кефір і ряжанка, вершки й масло, вурда й колотуша, і що там іще робиться з молока, – все це, разом із молоком, був “набіл”,
– прокоментувала Оксана Забужко.
Тож замість розмовної кальки “молочка” варто вживати “молочні продукти”, а якщо хочеться збагатити своє мовлення цікавим українським словом – “набіл”. Це не лише правильно, а й нагода повернути до активного вжитку ще одну перлину нашої мови.
