Верховна Рада прийняла закон, що модернізує норми діяльності наукової інфраструктури згідно з європейськими стандартами. Документ також збільшує підтримку для молодих науковців, впроваджуючи термін “постдокторант” та розширюючи можливості отримання грантів.
Верховна Рада затвердила законопроєкт, націлений на покращення дослідницької сфери та надання більшої підтримки молодим науковцям. Про це повідомляє ВР, інформує УНН.
Деталі
Закон переглядає положення щодо діяльності наукової інфраструктури у відповідності до норм Євросоюзу. Також, документ створює умови для більш результативного застосування наукового обладнання і поширення доступу до нього для науковців.
Депутати вважають, що впровадження норм закону допоможе осучаснити дослідницьку базу та підняти рівень можливостей українських наукових установ.
Про що йдеться у тексті закону
Новий закон є намаганням парламентарів узгодити українські правила роботи дослідницької інфраструктури з європейськими підходами.
Ключова задача реформ – встановити зрозумілі умови та норми для різних учасників дослідницької інфраструктури і стимулювати їх до співпраці та координації, щоб оптимально використовувати ресурси, обладнання та фінансові кошти для фундаментальних і прикладних досліджень, розробок, науково-технічних послуг, експертної оцінки та навчання кадрів.
Водночас, документ збільшує підтримку молодих науковців: вводить в законодавство поняття “постдокторант, постдокторантура, постдокторські дослідження”, конкретизує роль рад молодих науковців і збільшує можливості отримання грантів через Нацфонд досліджень.
Необхідність змін ініціатори закону аргументують тим, що сучасна дослідницька інфраструктура вимагає значних витрат на утримання, а її розподіл між установами без узгодженої координації ускладнює доступ і знижує ефективність використання. Також автори пов’язують реформу з обов’язками України в рамках євроінтеграції та участі в Європейському дослідницькому просторі і програмах, таких як “Горизонт Європа”.
Крім того, мова йде про нестачу кадрів. Автори змін до законодавства зауважують, що молоді науковці часто відмовляються від наукової діяльності або виїжджають за кордон, а після початку повномасштабного вторгнення масштаби проблеми лише загострилися.
Серед головних положень законопроєкту:
- приведення норм у відповідність до європейських підходів;
- виокремлення об’єктів дослідницької інфраструктури;
- оновлення вимог до центрів колективного користування обладнанням, державних ключових лабораторій і національних наукових центрів (з акцентом на відкритий доступ і можливість об’єднання для кращого використання ресурсів);
- усунення невідповідностей в чинному законі.
Для підтримки молодих науковців пропонують закріпити на законодавчому рівні “постдок” як формат, конкретизувати повноваження рад молодих науковців та збільшити напрями грантової підтримки НФДУ на програми навчання (аспірантура чи ад’юнктура, докторантура, інтернатура, резидентура).
Нагадаємо
На початку грудня 2025 року уряд затвердив три освітні реформи, що стосуються вчителів-біженців, коледжів та оцінювання науковців. Таким чином вчителі-біженці збережуть стаж, а коледжі отримали незалежність.