Фахівці застерігають про ймовірну небезпеку російського нападу на Бортницьку очисну станцію, що може призвести до збою в роботі каналізаційної мережі, псування екології та збільшення епідеміологічних загроз у Києві. Інших варіантів на цей час не існує, і припинення функціонування станції викличе системну кризу для столиці.
Цими днями в мас-медіа та соцмережах з’явилися попередження про можливу загрозу від російських військових для Бортницької станції аерування (БСА), яка забезпечує знезараження стічних вод Києва та частини населених пунктів області. У випадку її припинення роботи столиця може зіткнутися з порушенням діяльності каналізаційної системи, забрудненням навколишнього середовища та збільшенням санітарно-епідеміологічних небезпек, попереджають знавці.
Чи переросте можлива ракетно-дронова атака на БСА в “каналізаційний обвал” для столиці та екологічну кризу для всієї Київщини, досліджували репортери УНН.
Удар по Бортницькій станції аерації: яка інформація з’явилася у соцмережах
Декілька днів тому багато Telegram-каналів повідомили про те, що росія нібито може планувати напад на Бортницьку станцію аерування — основні каналізаційні очисні споруди Києва, які знаходяться в однойменному мікрорайоні на півдні столиці.
І можливий удар по ній означатиме не просто місцеві перебої, а гуманітарну та екологічну біду на державному рівні.
Столична станція аерації: що про неї необхідно знати
Бортницька станція аерування (БСА) — єдиний міський комплекс повної біологічної очистки стічних вод Києва та частини агломерації. Її проєктна потужність — 1,8 млн м³/добу (3 блоки по 600 тис.), але фактичний приплив останніми роками менший: 0,6–0,9 млн м³/добу (в середньому близько 0,75 млн).
Крім Києва, БСА обслуговує ряд населених пунктів і громад, зокрема Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Коцюбинське та передмістя на півдні та заході столиці.
Короткочасне відключення електроенергії на декілька годин зменшує ефективність очищення, підвищує ймовірність аварійних скидів у пікові години й може викликати неприємні запахи; після відновлення живлення робота стабілізується за 12–48 годин. Тривале відключення електроенергії на добу і більше змушує обмежувати режими, підвищує небезпеку потрапляння недостатньо очищених стоків у Дніпро та може призвести до обмежень водопостачання, підтоплень і санітарних загроз.
Фізичні ушкодження насосно-колекторної інфраструктури або блоків очистки зменшують потужність і погіршують якість скидів, викликаючи локальні переповнення. Найгірший сценарій — аварія на мулових полях з розливом осаду та забруднених вод, що загрожує масштабним і тривалим забрудненням і можливими обмеженнями водопостачання.
Чому саме Бортницька станція — надзвичайно важлива точка для всього мегаполіса й чому замінити її тимчасовими рішеннями на кшталт біотуалетів зараз неможливо, УНН ексклюзивно поспілкувався з головою Спілки споживачів комунальних послуг Олегом Попенком.
Бортницька станція як “точка відмови” для Києва
Основна теза експерта така: у Києва фактично немає альтернативної схеми поводження зі стоками. Якщо станція перестає працювати, місто отримує кризу не локально, а одразу системно: житловий фонд, бізнес, лікарні, торгівля, будь-які об’єкти, де є каналізація, будуть паралізовані.
“Фактично місто на 80 – 90% стане нежиттєздатним. Неможливо буде проживати в багатоквартирних будинках, тому що фактично не буде в місті працювати каналізація. Це призведе фактично до повного краху в місті
– прогнозує експерт.
І роз’яснює: критична інфраструктура працює до тих пір, поки є резервування — дублювання потужностей, обхідні шляхи, альтернативні джерела енергії. У випадку Бортничів резервного скидання немає. А отже, будь-який критичний збій створює ланцюгову реакцію, що стане початком комунального та екологічного колапсу.
Чому немає альтернативи Бортничамм і чому питання не можна вирішити швидко
На питання, чому в місті немає іншої станції такого масштабу, експерт відповідає:
“Важко побудувати таку ж саму станцію аерування в місті. Тобто це не розповідь про “поставили модуль і запустили”.
І на це є дві причини. Перша – інженерна. Така інфраструктура проєктується десятиліттями, прив’язана до колекторів, рельєфу, логістики стоків, земельних рішень. Друга — управлінська: резервування коштує грошей вже зараз, а вигоду дає відкладену в часі. Тому часто програє проєктам, від яких можна отримати прибуток у режимі реального часу.
Пошкодження столичної станції аерації: екологічний вимір інциденту
Олег Попенко визнає, що точні наслідки такої атаки зс рф важко передбачити, але оцінка масштабу однозначна: вони будуть катастрофічними.
Найперше через те, що наповнення каналізаційних труб у такому випадку або залишається в системі, або виходить назовні, або потрапляє у водойми. І будь-який з цих варіантів означає забруднення, яке потім довго й дорого ліквідовувати. І мегаполіс без очищення швидко зануриться у санітарну кризу.
Окремо експерт наголошує на факторі енергозабезпечення.
Не забуваємо, що у нас величезні відключення, резервних джерел живлення немає. І прокачувати навіть каналізацію ми не зможемо
– застерігає голова Спілки споживачів комунальних послуг.
Тобто ризик не лише в самому ударі по об’єкту, а й у будь-якій ситуації, де система втрачає живлення та керованість.
Епідеміологічні ризики: від харчових отруєнь до епідемії холери
Найбільш відчутні ризики, які “потягне” за собою ушкодження БСА, перебувають у санітарно-епідеміологічній площині. Співрозмовник УНН відсилає за деталями до медиків і Держпродспоживслужби, але ключовий висновок формулює чітко:
“Будь-які вірусні хвороби … захворюваність на них збільшиться в десятки разів. Це будуть всі хвороби, пов’язані, в тому числі, й з холерною паличкою. Ми говоримо (про те, — ред.), що дуже велика вірогідність, що в Києві буде епідемія”.
Чому біотуалети і вигрібні ями не врятують киян, якщо зупиниться станція аерації
Після блекаутів і зимових аварій у Києві вже звучали ідеї “польових рішень” проблеми: біотуалети, вигрібні ями, мобільні комплекси. Але лег Попенко різко критикує такі ініціативи як маложиттєздатні.
Найперше користі не буде від вигрібних ям.
Тому що будь-яка вигідна яма — це відразу спалах захворюваності. Ніяка вигідна яма не рятує
– переконує експерт.
По-друге, мобільні санітарні рішення мають дуже малу пропускну здатність: одна точка (так званий “біотуалет”) пристосована для користування до 40 – 50 людьми. Якщо врахувати, що в столиці наразі постійно й тимчасово мешкає 3–3,5 мільйони людей, таке рішення ніяк не врятує від комунального краху, якщо припинить роботу БСА. Тобто біотуалети можуть бути місцевим тимчасовим рішенням, але не здатні повноцінно замінити міську каналізаційну систему.
Бортницька станція аерації залишається вкрай важливим об’єктом для роботи каналізаційної системи Києва та знезараження стічних вод. У разі її пошкодження або зупинки місто може зіткнутися з масштабними перебоями у водовідведенні, забрудненням довкілля та зростанням санітарно-епідеміологічних небезпек. Адже швидко замінити потужності станції альтернативними рішеннями неможливо, а тимчасові заходи можуть мати лише обмежений ефект.
Нагадаємо, Київ стикається з нестійким електропостачанням та ризиками для тепла; критичні об’єкти працюють на генераторах, але житлові райони не мають гарантій. Місто отримує допомогу від міжнародних партнерів, але залишаються проблеми з інфраструктурою та підготовкою до зими.