За 10 років (у когось – 11, а у когось – і всіх 12) навчання у школі в наші, за висловом Шерлока Холмса, горища було запихано та утрамбовано масу відомостей, більшість яких нам ніколи згодом не знадобилася. Я, боже борони, цим ні в якому разі не пишаюся, але квадратні рівняння мені доводилося вирішувати виключно з навчальною метою. А скільки я їх перерішав…
А може все не так сумно. Можливо, без спільного погляду на речі ми не змогли б зараз так зверхньо критикувати шкільну програму. У будь-якому разі, зараз, коли не потрібно робити домашні завдання, коли не потрібно складати сесії та захищати дипломні роботи, зараз – саме час навчатися тому, чого хочеться і так, як хочеться.
Які предмети вибрати? Назви залишимо, по можливості, старі, а ось змістом наповнимо таким, яким нам потрібно.
1. Правила дорожнього руху. Був такий предмет у школі. У першому класі. Цілий рік говорили про те, що «червоний – стій, зелений – йди». Навіть якщо на отримання прав немає ні часу, ні грошей, самі вже правила прочитати і вивчити ніхто не забороняє. І тест з теорії на безкоштовній програмі-тренажері пройти теж.
А взагалі, якщо у вас досі немає прав та заїла рутина, то піти в автошколу – чудова ідея. Дорогий (хоча – як для когось, напевно… «У кожного свої проблеми: у когось – щи рідкі, у когось – алмази дрібні»), але здоровий атракціон. До того ж – чудова нагода придбати нові знайомства. Автор досі з легкою ностальгією згадує часи, коли пізнього суботнього ранку під час великої перерви між лекціями ми бігали в кафешку навпроти автошколи. Інструктори бувають різні, але по-перше, їх можна (і потрібно – якщо ви не задоволені якістю його роботи) міняти, а по-друге, якщо вам пощастить з інструктором, то у вашому житті стане на одного Вчителя більше. Свого я ніколи не забуду, завжди згадую з вдячністю і іноді чую його голос у себе в голові.
2. Географія. З упором на
а) найближчі околиці (трохи перетинається з ПДР)
б) та місця можливого/передбачуваного відпочинку.
3. Іноземні мови. Буває, що мовні курси влаштовуються працедавцем. Такої можливості гріх не використати, адже курси і оплачуються, і йдуть на рахунок робочого часу, і просто змушують роботодавця визнати факт підвищення вашої кваліфікації – адже він сам у це інвестував! Перегляд фільмів іноземною мовою теж вважається. Ви не просто дивитеся мексиканський серіал, ви навчаєте іспанську мову!
4. Рідна мова. Забувається. Особливо під впливом «піддонського» діалекту, «албанського» і трансліту. Як хтось влучно зауважив, «літературна мова – наша блатна феня». Грамотність – як непомітна на вигляд сумочка від престижної фірми – дозволить посвяченим безпомилково визначити людину свого кола. Прочитання (але тільки якісної!) белетристики – теж у рахунок.
5. Праця. Не знаю, кого як, але особисто мене на працях у середній школі навчили двом речам:
– пиляти лобзиком фанеру по непрямих лініях;
– і з круглої металевої заготовки робити квадратну (пардон, паралелепіпедну) заготовку за допомогою напилка (яким подібне завдання виконувалося, мабуть, кількома поколіннями моїх попередників).
Певний філософський погляд на світоустрій подібні регулярні заняття протягом кількох годин на тиждень, безперечно, прищепили. Але й годі. Що б мені справді потім знадобилося в житті?
1. Пристрій та технічне обслуговування автомобіля (ні, ну справді, що їм коштувало – купити за «сто рублів» один «смітник» на всю школу і на його прикладі розповісти, що до чого?).
2. Сантехніка.
3. Ремонтні роботи.
4. Будівництво.
Профільні предмети. Тут уже – у кожного свої, залежно від обраної професії. Якщо робота подобається, то й удосконалюватись у ній хочеться постійно.
Дуже добре і корисно влаштовувати собі «проектні тижні», результатом яких буде реферат, написаний улюбленим для себе коханого, з методичними рекомендаціями практичного характеру для себе коханого. Штучний товар!
Вік живи, вік – вчися!