Основні тези
- Солов’їний птах з жовтим дзьобом правильно називається “дрізд” в українській мові, а не “дрозд”.
- У багатьох слов’янських говірках найменування птаха має подібне звучання, однак в українській мові в іменинному відмінку вживається “і”, а в інших відмінках – “о”.
Як називається ця пташка? / Freepik. Ілюстративне фото
Варто знати, що назви окремих пернатих і звірів, попри загальне праслов’янське коріння, одержують свою неповторну вимову в кожній з мов слов’янського походження. І українська – не є виключенням.
Як величається цей солов’їний птах по-українськи, розповідаємо, спираючись на роз’яснення ресурсу “Горох”.
Як же українською зветься “дрозд”?
Цього птаха ви можете зустріти навіть нині – чорний, дрібніший за гаву і грака, більший за горобчика, з виразним жовтим дзьобом радує співом навіть у люті морози.
Дехто і не знає його назви, а дехто кличе – дрозд. Хоч українською мовою назва дуже подібна, проте відрізняється літерою, а отже – вимовою, птах іменується – дрізд. А латинська назва – Turdus merula або дрізд чорний. Саме цей різновид може як зимувати, так і перелітати у теплі краї.
Найменування пташини походить з праслов’янської мови drozdъ (drozgъ) ‹ *trozdъ, тому в багатьох слов’янських мовах має дуже подібну назву: російською і білоруською – дрозд, польською – drozg, словенською – drozn.
Цікаво, що ця відмінна літера з’являється тільки в однині в називному відмінку, а в решті – “і” змінюється на “о”.
Називний: дрізд
Родовий: дрозда
Давальний: дроздові / дрозду
Знахідний: дрозда
Орудний: дроздом
Місцевий: (на) дрозді / дрозду
Кличний: дрозде.
І у множині теж – дрозди, а не дрізди.
Тому може здаватися, що і назва птаха – дрозд. Але ні, вірно – дрізд, а ще є діалектизми: кіс, але в родовому відмінку – коса.
- З одного куща вискочив дрізд. (Олесь Донченко)
- Більшість гнізд дроздів розташовані у дібровах, вільшняках, сосняках і суборах. (з наукової літератури)
- Ліс просто бринить від пташиного гомону. Ось я чую співучого дрозда. (Олександр Копиленко).
І, звичайно, від найменування цього птаха сформувався ряд прізвищ: Дрізд, Дрозд, Дроздов, Дрозденко, Дроздович, Дроздик, Дроздяк.
Є села Дрозди у Дніпропетровській області та Дроздів в Рівненській області, і Дроздовичі у Львівській області.
І навіть, за однією з гіпотез, походження назви міста Косів (Івано-Франківська область) асоціюють з гуцульською назвою птаха дрозда – “кос”. Також існує пояснення, що найменування означає “сонячне місце” (тільки не “солнцепєк”).
А ще з цим птахом пов’язаний вираз “давати / дати дрозда”. Він означає бити чи розбивати будь-кого або ж робити щось дивовижне чи відчайдушне. І навіть – сварити чи лаяти будь-кого.
- – Отаке-то, пане кошовий отамане. Колись ти тут давав дрозда султанам, а ми, як бачиш, .. фонграфам. (Микола Рудь).
- Наталка після іменин розкаювалася .. перед Костею.., бо знову, мабуть, випивши, “давала дрозда”. (Олесь Гончар)
- Михайло підтримав пропозицію страйкарів, за що йому начальство згодом дало дрозда і розлютилося. (Володимир Винниченко)
Спів дрозда: переглядайте відео Всеволода Жовтенка
Що ви знаєте про дрозда?
Цей птах є одним з найулюбленіших для спостереження фахівцями з птахів, не боязкий і тішить співом. А ще про нього можна назбирати цікаві факти.
Рід налічує 88 видів, включаючи один зниклий, а в Україні налічується – 20.
Пташка мешкає в лісах і парках, гніздиться на деревах, кущах, заростях, пеньках, землі, а взимку – ближче до людських осель, але уникають темних місцин.
Поширена майже по всій території Європи та на інших континентах планети.
Чорний дрізд – майстер чудового відтворення різних звуків.
Самці та самиці геть різні. Самиці дуже схожі на співочого дрозда своїм забарвленням, а самці повністю чорні, з яскравим жовтим дзьобом.
Найбільш поширений вид в Україні – співочий дрізд. Він має чудовий вокал – його спів вважають одним з найкрасивіших серед дроздів. Спина і хвіст у співочого дрозда шоколадно-коричневі зі сріблястими плямами, черевце біле, а груди жовтуваті з темними цятками.
Цікава особливість співу – дрозди нерідко повторюють ту саму мелодію декілька разів, ніби “репетирують”.
Взимку значну частину раціону дрозда-деряби місцями становлять плоди омели, тому, він розповсюджувач цієї дивовижної рослини-паразита.
Співочого та чорного дрозда навіть розводять для утримання вдома, їх називають – “лісовими солов’ями”.
У багатьох народів дрізд символізує весну, відродження та чистоту природи.