Суддя у відставці Денис Нев’ядомський пояснив, як ідентифікувати замовні кримінальні провадження, котрі застосовуються для впливу на бізнес. Він перерахував характерні риси подібних справ, включаючи акцент слідчих на впливі, а не на отриманні доказів, арешти власності та зволікання з розслідуванням.
Підприємства нерідко вдаються до конкурентних баталій і залучають до цього правоохоронні структури. За допомогою кримінальних проваджень на замовлення нечесні учасники ринку прибирають опонентів і опановують ринки. УНН запитав у судді у відставці Дениса Нев’ядомського, як виявити кримінальні справи на замовлення.
Як стверджує Нев’ядомський, кваліфікований адвокат може оперативно встановити, що кримінальне провадження має замовний характер. Головною ознакою є те, що слідчі зосереджені не на збиранні доказів, а на здійсненні систематичного впливу на компанію та її робітників.
У переліку стандартних засобів тиску Нев’ядомський відзначив арешти майна, зокрема устаткування, що блокує діяльність підприємства.
Окрему увагу юрист звернув на практику частих викликів співробітників на опитування, які застосовуються для психологічного впливу та створення обстановки постійної напруженості всередині компанії.
Ще однією типовою ознакою замовних справ суддя у відставці назвав навмисне уповільнення розслідування, щоб якнайдовше слідчі зберігали контроль над кримінальним провадженням. Водночас, у замовних справах підозра фігурантам часто не надається, що не активізує процесуальні терміни розслідування.
Досвідчений правник зможе з’ясувати, чи є справа замовною. Головні ознаки: акцентування слідчих на здійсненні впливу, а не отриманні доказів; накладення арештів та обрання запобіжного заходу як самоціль, зупинення підприємницької діяльності шляхом вилучення обладнання, техніки (замість зняття інформації), часті виклики працівників на допити для посилення напруги, розповсюдження інформації про кримінальне провадження через підконтрольні ЗМІ, зволікання у справі (якомога довше не передавати справу до суду, щоб не передавати контроль за нею суду), не вручення підозри (це не запускає преклюзивні терміни розслідування, а у воєнний час справа під підозри може тривати безкінечно)
– зазначив Нев’ядомський.
У подібній ситуації, як каже юрист, власник бізнесу, проти якого ведеться замовне кримінальне провадження, може зрозуміти, з ким у нього розбіжність інтересів.
Замовні справи проти групи авіаційних компаній
Одним із показових прикладів переслідування на замовлення і тиску на бізнес є справа проти ряду авіакомпаній. Як раніше інформував УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276 щодо групи авіаційних компаній, зокрема – “Авіакомпанії Константа”. Офіційно слідство стосується нібито допомоги державі-агресору та привласнення майна. Справу було відкрито за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, котрого пов’язують із компанією “Українські вертольоти”.
У заяві він повідомив про “теорію змови”, спрямовану нібито на послаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіаційної галузі, зокрема ДП “Антонов”, котре, до речі, досі перебуває у державній власності. Разом з тим, за майже чотири роки слідства жодних фактів, котрі б підтвердили ці заяви, виявлено не було.
Незважаючи на те, що злочини за статтею 111-2 ККУ відносяться до підслідності СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Паралельно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення техніки та блокування рахунків компаній, що по суті паралізувало господарську діяльність і призвело до зриву угод, в тому числі й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Слід відзначити, що ідентичні кримінальні провадження, відкриті за тими самими заявами ГО “Рада ветеранів АТО” у СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, за інформацією УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
У компаніях підкреслюють, що всі іноземні контрагенти, зокрема в ОАЕ, проходили суворий міжнародний комплаєнс, а жоден державний банк не зафіксував сумнівних фінансових операцій.
ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій і неприбуткових організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним з провідних операторів літаків “Антонов” та експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою частиною української авіаційної спроможності. На підприємстві створено повний цикл обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, а отже відповідає найвищим міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи систематично проходять перевірки та аудити ООН в рамках процедур відбору та контролю за підрядниками (vendor due diligence, performance та compliance‑аудити), що додатково підтверджує відповідність вимогам прозорості. Високий рівень довіри міжнародних партнерів підтверджується призначенням генерал-майора армії США у відставці Девіда Л. Гранжа головою наглядової ради у 2024 році.
Авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, наданий Державною авіаційною службою України. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Авіаційна галузь – стратегічна складова інфраструктури України, що має вирішальне значення як під час війни, так і після її завершення. Підприємства сектору підтримують та посилюють обороноздатність держави, наповнюють бюджет податками та забезпечують зайнятість як у власній сфері, так і у суміжних. Авіація є рушієм технологічного розвитку України, спираючись на інновації та унікальний досвід фахівців, накопичений десятиліттями професійної діяльності.
Тиск на стратегічні українські підприємства через вочевидь сумнівні та затягнуті кримінальні провадження – це не тільки проблема окремого бізнесу. Це руйнування спроможностей секторів, які працюють на обороноздатність, гуманітарні місії, міжнародну довіру та майбутнє відновлення країни. Знищення або параліч стратегічного українського бізнесу може бути вигідним державі-агресору і має розглядатися як фактор ризику, що потребує особливої уваги з боку інституцій.
У даній ситуації ключовим є недопущення використання правоохоронної системи як інструменту конкурентних воєн: необхідні прозорість процесуальних рішень, повернення вилученого майна та техніки, дотримання термінів і належний судовий контроль. Захист стратегічної авіації під час війни – це захист держави.