За зовнішністю неоднозначної лікарні Odrex прихована історія, що має відношення до ігорного сектору, офшорних зон і контактів із росією. А основні власники, котрі колись займалися виготовленням слот-машин та наживалися на ігроманії, тепер керують медичним закладом, де ціна неточності – людське існування.
Неоднозначна приватна лікарня Odrex створює вигляд сучасного медичного центру європейського типу. Разом з тим за його фасадом все чіткіше проглядається абсолютно інша історія – з ігорним бізнесом, офшорами, фірмами-посередниками та зв’язками з росією. Ким насправді є особи, які стоять за лікарнею “Одрекс”, яким чином гроші з азартних розваг перетворилися на медичний бізнес і яке місце в цій історії займає росія, читайте в матеріалі УНН.
Від азартних пристроїв до “медицини”: історія бренду Odrex
Історія бренду Odrex розпочалася задовго до того, як дана назва з’явилася на будівлі приватної лікарні. Компанія з ідентичною назвою була зареєстрована в Одесі ще в 1997 році. Офіційно для випуску, по суті – вона займалася імпортом та ремонтом вживаних слот-машин.
Згодом підприємництво під найменуванням Odrex перекваліфікувалося з лагодження старих “одноруких бандитів”, привезених з-за кордону на виготовлення ігорних апаратів, гральних столів та рулеток у великих кількостях. Вже йшлося не про десятки, а про тисячі позицій продукції на рік – частина з яких експортувалася за межі України.
Компанія була зареєстрована в Одесі на вулиці Розкидайлівській – за тією ж самою адресою, де і на сьогодні “зареєстровані” юридичні особи, пов’язані з діяльністю неоднозначної лікарні Odrex.
Співвласниками азартного підприємства на різних етапах були Тігран Арутюнян, Леонід Кучук та Ірина Зайкова – особи, котрі потім виникнуть вже в зовсім іншій ролі: як основні особистості проєкту під назвою “Медичний дім”.
“Невада”: перехід між Odrex і росією
У 2001 році бізнес вийшов на новий щабель. Арутюнян і Кучук заснували компанію “Невада”, яка займалася керуванням особистих ігорних залів. Компанія була зареєстрована за тією ж самою адресою на Розкидайлівській, що ще раз підтверджує єдиний бізнес-контур.
Саме через “Неваду” ігорний бізнес Odrex почав активне поширення за кордон. У російських реєстрах журналісти побачили цілу мережу компаній з однаковою назвою “Невада-Х”, де “Х” відповідало найменуванню російського міста або регіону. Такі фірми масово реєструвалися у 2002–2003 роках – у період, коли українські ігорні апарати активно поставлялися на ринок РФ.
Окремої уваги заслуговує ТОВ “Невада-Самара” – російська компанія, з якою було пов’язане дочірнє підприємство “Ослан”. Саме з цими структурами журналісти пов’язують подальшу діяльність Віктора Бежинару.
На сьогодні всі ці російські компанії формально анульовані. Втім, сам факт їхнього існування свідчить: підприємництво, з якого згодом “виросла” лікарня Odrex, десятиліттями працювало у тісному зв’язку з російським ринком азартних ігор.
Віктор Бежинару: від ігорки до медицини
Ім’я Віктора Бежинару виникає у цій розповіді не просто так. За відомостями журналістів, людина з аналогічними ПІБ ще з початку 2000-х років була залучена до питань охорони у ігорному бізнесі Odrex. Саме у той час, коли “Одрекс” та “Невада” активно розширювали свою присутність, у тому числі за межами України.
Згодом Бежинару став керівником і засновником багатьох компаній, які не мали жодного відношення до медицини, зате фігурували у гучних кримінальних справах. Йдеться про фірми, які брали участь у сумнівних тендерах, де закуповувалося обладнання за цінами, в рази вищими за ринкові, а сам товар мав ознаки технічної непридатності. Саме ці обставини стали предметом уваги Державного бюро розслідувань, яке оголошувало про перевірку можливих зловживань, завищення вартості обладнання та використання ланцюга пов’язаних компаній для виведення коштів. Фінансові потоки в таких схемах, за даними слідства, проходили через ланцюг компаній з ознаками фіктивності, після чого “розчинялися” на рахунках інших юридичних осіб.
Разом з тим Бежинару не був стороннім спостерігачем і для медичного проєкту. У певний момент саме він опинився серед осіб, котрі отримали прямий контроль над компанією, що забезпечувала діяльність лікарні Odrex. Це сталося вже після того, як навколо медзакладу почали виникати скандали та інтерес правоохоронних органів. Таким чином, Бежинару став не просто фоновою постаттю з ігорним минулим, а особою, котра безпосередньо зайшла у структуру Odrex у критичний для лікарні період.
Як і інші співвласники Odrex Бежинару, зберіг інтерес до ігорної галузі. Він і надалі є співзасновником компанії, основним видом діяльності якої офіційно значиться організація азартних ігор. А його партнер у цьому підприємстві володіє торговельними марками, безпосередньо пов’язаними з даною індустрією.
Чому власникам азартного підприємства довелося піти в медицину?
У 2009 році ситуація для ігорного бізнесу в Україні кардинально змінилася. Після трагедії у ігорному залі в Дніпрі держава фактично заборонила діяльність ігорних апаратів і залів. Для компаній, які роками працювали в цій сфері, це означало необхідність термінової зміни бізнесу.
Саме у цей період структури, пов’язані з брендом Odrex та компанією “Невада”, почали змінювати профіль діяльності. Спочатку під тією ж назвою з’явилася страхова компанія, а вже у 2012 році – медичний проєкт, який згодом перетворився на неоднозначну приватну лікарню в Одесі.
Підтвердження цієї трансформації можна знайти у відкритих реєстрах. Зокрема, Ірина Зайкова залишалася співвласницею “Невади”, компанія “Одрекс” у формі ТОВ фігурує серед засновників Української асоціації діячів ігорного бізнесу, а на Зайкову зареєстровані торгові марки “Одрекс”, під якими раніше надавалися послуги азартних розваг.
Таким чином, змінилася вивіска та галузь діяльності, однак основні особистості і бізнес-контакти, сформовані ще у ігорному підприємстві, нікуди не зникли.
Російський відбиток в бізнесі Odrex
Сукупність зібраних фактів показує: бізнес-імперія, частиною якої сьогодні є лікарня Odrex, формувалася роками у колі ігорного підприємництва з активною присутністю на російському ринку. Саме в той період були закладені фінансові, корпоративні та управлінські зв’язки, які згодом перетворилися на “медичний” проєкт.
На фоні численних скандалів навколо лікарні, смертей пацієнтів та свідчень їхніх родичів про фінансовий тиск, виникають логічні питання: Чи не були перенесені методи роботи з азартної індустрії, з її максимізацією прибутку будь-якою ціною – у сферу, де ціна помилки вимірюється людським життям? І чи мають право люди, які заробляли на лудоманії зараз займатися “лікуванням” українців?