Основні тези
- Термін “халамидник” визначає бідняка або забіяку, і його виникнення пов’язане з грецьким словом, що означає верхній одяг для незаможних.
- У теперішній українській мові “халамидник” нерідко застосовується в жартівливій формі, коли звертаються до непосиди або пустуна.
Халамидник – хто це? / Freepik. Ілюстративне фото
В українській мові є чимало виразів, які отримали особливе звучання, трансформувавшись із запозичених слів. Коли вони знову виникають у розмовах, то здаються незнайомими та дивними. Хоча їх зміст вам безсумнівно відомий.
Що означає слово “халамидник” і яке його коріння, розповідаємо, спираючись на роз’яснення ресурсу “Горох”.
Що означає “халамидник”?
Це слово вам точно відоме завдяки художньому твору з шкільної програми – “Федько-халамидник” Володимира Винниченка. Це оповідання породжує неоднозначні міркування та враження, а деякі вважають його брутальним, незрозумілим і точно не підходящим для читання учнями у 5 – 6 класі.
У словниках воно визначається як лайливе або жартівливе звертання:
- Великий тлумачний словник сучасної української мови: Халамидник – босяк, голодранець; задирака, непосида. Застосовується як образливе слово.
- Словник української мови в 11 томах (АН УРСР, 1970 – 1980): Халамидник – бідний, нужденний чоловік; забіяка, відчайдух. Приклади з творів Панаса Мирного та Михайла Стельмаха показують, що слово використовувалося для позначення як бідних людей, так і неслухняної молоді.
- Вікісловник пропонує два основні значення: 1. бідний, жебрак, босяк; 2. задирака, хуліган, непосида.
Слово ж походить від “халамида / хламида” слово, ймовірно, грецького походження, – старовинної назви плаща з грубої тканини. Саме такий одяг носили незаможні люди, жебраки, які часто були дрібними злочинцями та розбишаками.
А його синонімами є слова:
- волоцюга
- голодранець
- обшарпанець
- обідранець
- обірванець
- ракло́
- харпак
- хуліган
- шарпак
- гультіпака
- гульвіса
- сибіряка
- харцизяка
- бідака
- нетяга
- безштанько.
Згодом слово трансформувалося від “бідняка” до “непосиди” і вже означало:
- шибеника,
- шалапута,
- урвителя,
- розбишаку,
- бешкетника,
- пустуна.
А жителі Львова можуть називати його – батяром.
- Панас Мирний: “Захотілося йому побути серед халамидників – тими каліками-злодіями, що живуть на околицях великих міст”.
- Михайло Стельмах: “Тоді сиди, халамиднику, в запічку!” – як лайливе звертання до дитини.
У розмовній мові воно часто використовувалося для дітей, які бешкетували, але в той же час могло позначати людину з низьким соціальним статусом.
У сучасній мові слово може звучати жартівливо: “Ну ти й халамидник!” – про непосиду чи забіяку.
Його коріння в народній мові та літературі, а теперішнє вживання переважно має жартівливий або лайливий відтінок.