Освітній омбудсмен проінформував, що учні та викладачі можуть безкоштовно одержати кваліфіковану психологічну підтримку. Сприяння наявне в установах освіти, інклюзивно-ресурсних центрах, лікарів сімейної медицини, центрах душевного здоров’я, а також через проєкт “Ти як?” і гарячі лінії МОЗ.
Освітній омбудсмен заявив, що на тлі збільшення потреби в шкільних психологах здобувачі освіти та працівники освіти мають можливість безкоштовно отримати досвідчену підтримку в психологічній службі закладу освіти, інклюзивно-ресурсних центрах, у сімейних лікарів/ЦПМД, центрах ментального здоров’я та життєстійкості, а також через програму “Ти як?” і гарячі лінії МОЗ.
В Україні зростає необхідність у більшій кількості шкільних психологів. Де можна отримати професійну безкоштовну допомогу як учням, так і педагогам, розповіли на офіційному вебсайті освітнього омбудсмена України, повідомляє УНН.
Деталі
В першу чергу учасники освітнього процесу можуть звернутися за допомогою до психологічної служби навчального закладу – психолога чи соціального педагога.
Психолог може проводити індивідуальну діагностику, корекцію за запитом учасників освітнього процесу, після отримання письмової згоди батьків (законних представників).
Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) – установа, що формується для забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, зокрема в установах професійної, фахової передвищої освіти та інших закладах освіти через здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особистості та надання їх системного кваліфікованого супроводу.
ІРЦ надає послуги особам з особливими освітніми потребами, які мешкають (навчаються) на території відповідної територіальної громади (відповідного району), відповідного міста (району міста), за умови подання необхідних документів.
Психологічну підтримку на безоплатній основі можуть надавати сімейні лікарі, терапевти або педіатри в Центрах первинної медичної допомоги.
Також можна звернутися до центрів ментального здоров’я. Це спеціалізовані простори, де дорослі та діти можуть отримати психосоціальну та психіатричну підтримку в безпечному місці та без упередженого ставлення. Вони надають послуги психосоціальної підтримки, кризової допомоги та спеціалізованої психіатричної допомоги.
Окрім того, можливо отримати допомогу в Центрах життєстійкості. Це дружній, безбар’єрний простір, куди може завітати кожен житель громади та отримати підтримку психолога або проконсультуватися з фахівцем соціальної роботи.
Всеукраїнська програма психічного здоров’я “Ти як?” зазначає, що отримати підтримку можна:
- онлайн, не виходячи з дому: https://howareu.com/khto-mozhe-dopomohty-onlain-zvernennia;
- в реальності, звернувшись до перевірених надавачів послуг із психічного здоров’я: https://howareu.com/dopomoha-oflain;
- звернувшись на гарячі лінії для миттєвого зв’язку з професіоналами: https://howareu.com/hot-lines
Гарячі лінії психологічної допомоги можна знайти на сайті Міністерства охорони здоров’я:
- Лінія Національної психологічної асоціації – 0 800 100 102.
- Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції – 0 800 211 444.
- Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» – 0 800 210 160.
- Лінія ГО «Ла Страда-Україна» – 0 800 500 335 (зі стаціонарного) та 116 123 (з мобільного).
В Україні зростає потреба у більшій кількості шкільних психологів: дані досліджень
Після початку повномасштабної війни емоційний стан дітей став одним із головних викликів для освіти.
Результати фокус-груп з батьками та дані ЮНІСЕФ показують: частина учнів проявляє підвищену тривожність, проблеми зі сном і зниження мотивації до навчання, а батькам все важче самостійно “витягувати” психологічну підтримку вдома. На цьому фоні експерти та учасники досліджень говорять про необхідність збільшити число фахівців психологічної допомоги у школах.
За інформацією ЮНІСЕФ, психологічні наслідки війни для дітей є звичайним явищем. Батьки з різних регіонів повідомляють про зростання тривожності, надмірні страхи, фобії та сум у дітей. Також серед типових проявів називають зменшення інтересу до навчання, підвищену чутливість до гучних звуків і проблеми зі сном.
Окремий сигнал — прогалина між потребою та зверненням по допомогу. Згідно з даними опитувань, три чверті дітей і молодих людей віком 14–34 років повідомляли, що потребують емоційної або психологічної підтримки, але по допомогу звернулася менше ніж третина.
ЮНІСЕФ також наводить показники, які схожі на побутові дрібниці, але насправді є ознаками хронічного стресу: половина дітей 13 – 15 років має складнощі зі сном, а кожен п’ятий — нав’язливі думки та спогади, типові для проявів посттравматичного стресового розладу.
Стан батьків також виступає як фактор ризику. Фахівці наголошують: психологічний стан дитини тісно пов’язаний зі станом дорослих, які її оточують. Освітній омбудсмен раніше пояснював, що батьківський стрес може впливати на дитину, збільшуючи її вразливість до переживання стресу.
У фокус-групах і міжнародних оцінках повторюється одна логіка: під час війни діти потребують не одноразових розмов, а доступної, регулярної та професійної підтримки. Школа тут — найближча інфраструктура, яка охоплює більшість дітей щоденно.
Саме тому збільшення кількості психологів у закладах освіти розглядають не як додаткову опцію, а як елемент безпеки освітнього середовища: для попередження криз, підтримки адаптації та швидшого врегулювання конфліктів між учнями.