Основні моменти
- Жучка “божа корівка” в українській мові нерідко кличуть “сонечко”, “зозулька” чи “ведмедик”.
- Існує чимало говіркових найменувань, які мають небесний або божественний генезис, як-от “божа мати”, “петрик”, “серденько”.

Чому жук не “божая коровка”? / Freepik. Ілюстративне фото
Здавна люди наділяли комах поетичними назвами: одні вбачали в них добрі знаки, інші – невеличких “свійських тварин”. А у випадку з цим жучком – сила-силенна найменувань поєднали всі грані людської уяви.
Як іще можна величати відомого жука, крім “божая коровка”, розповідаємо, спираючись на ресурс “Горох”.
Як українською назвати “божью коровку”?
А ви в дитинстві теж промовляли приказку до червоного жучка з чорними цяточками, коли він сідав на вас:
“Лети, лети, сонечко,
на дідове полечко,
на бабине зіллячко,
на наше подвір’ячко!”
Нерідко можна почути, що його величають “божья коровка”, але в українській мові з найменуванням усе значно цікавіше. Звісно, можна перекласти й дослівно – божа корівка, проте є й інші найменування.
У словниках найчастіше можна натрапити на назву – сонечко: невеликий жучок округлої або видовженої форми, що має червонувате чи жовтувате з чорними цятками забарвлення.
- — Бач, комашина! – відказав [Івась].. — То сонечко! – угадав Грицько (Панас Мирний);
- Крапчасте сонечко повзло по бур’янині, кволе, передосіннє. Пріся обережно взяла його на долоню (Олесь Гончар).
А наукова латинська назва жуків – Кокцінеліди (Coccinellidae), походить від латинського слова “coccineus”, що означає “червоний”. А українське “зозулька” теж вказує на розмальовку – зозулясте, себто – у цяточку, як і птахи зозулі.
Однак, окрім відомих назв, є низка назв-діалектизмів, і мовознавці наголошують, що більшість назв мають “небесний родовід” – тобто з божественним походженням і призначенням комахи:
- сонічко /сонійко,
- бедрик,
- ведрик,
- сьвята коровка,
- божа мати,
- зозулька / золота зозулька,
- бездрик,
- бобруна,
- бедрик / ведрик,
- доля,
- вербочка,
- петрик,
- катеринка,
- альонка,
- серденько,
- бобруна (бабруна) / бобрунька,
- паворожка,
- боже телятко,
- брушка / борушка / борушок,
- веприк / рябенький веприк,
- відьмочка,
- ворожка.
А в закличках-примовках, що спершу були магічними ритуалами на погоду, можна знайти: чижик, сведрик-бедрик, чинчик-петрик, петрик-братик, сонечко-ронечко, дощ-погода та інші. У народних піснях і дитячих забавах божа корівка символізує щастя, весну й добрі знаки. У багатьох народів з цим жуком є своя містично-міфічна легенда.
Помічали, що одне з говіркових найменувань закарбоване у відомій щедрівці:
“Щедрик-бедрик / ведрик, дайте вареник,
Грудочку кашки, кілечко ковбаски.”
Вважається, що варіант назви – “ведрик” роз’яснює зв’язок сонечка з ясною погодою (ве́дро), тобто – сонячно.
Тому не лише – “сонечко”, “божа корівка” чи “зозулька” можна вважати вірними назвами. Численні діалектизми занотовані в літературі, тому не дивуйтеся у різних краях жука-сонечко називають по-різному. Але це і прекрасно!
