Парламентар Михайло Цимбалюк підкреслив, що сприятливе інвестиційне середовище в Україні можливе лише за умови забезпечення захисту підприємництва правоохоронними структурами. Попри певні позитивні зрушення, проблема впливу на підприємства зберігається, яскравим ілюстрацією чого є утиски групи компаній “Константа”.
Надмірний тиск з боку силових відомств та необґрунтовані кримінальні провадження проти представників підприємництва змушують компанії скорочувати діяльність. Про будь-який інвестиційний горизонт в Україні можна говорити лише після того, як правоохоронці почнуть охороняти підприємництво. Таку точку зору в ексклюзивному коментарі УНН висловив член парламенту Михайло Цимбалюк.
Боротьба з тиском на підприємництво
Підприємництво в Україні звикло функціонувати та існувати у вкрай складних умовах війни, постійних обстрілів, фіскального тиску та переслідувань з боку правоохоронних органів. Подібні випадки, на думку заступника голови Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування ймовірних порушень законодавства України під час здійснення заходів з оборони держави, парламентаря Михайла Цимбалюка, завдають шкоди інтересам держави.
Надмірний вплив силовиків, часом безпідставні відкриття кримінальних справ, вони не те, що створюють інвестиційний клімат, вони навіть стимулюють звернення того підприємництва, яке раніше працювало в Україні
– відзначив він у коментарі УНН.
Стосовно боротьби з впливом на підприємництво ситуація почала поліпшуватись з минулого року. Нова команда Офісу Генерального прокурора під проводом Руслана Кравченка проголосила свою нетолерантність до неправомірного впливу на підприємців через необґрунтовані кримінальні переслідування.
Було також створено платформу “СтопТиск” – канал прямого зв’язку підприємництва з прокуратурою, де підприємці можуть повідомляти про спроби незаконного впливу на них з боку правоохоронних або контролюючих органів.
Як розповіла в інтервʼю УНН Світлана Литвин, заступник начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора, станом на 5 лютого 2026 року через “СтопТиск” надійшло 177 звернень, з яких 169 вже опрацьовано.
За підсумками перевірок у 36 випадках виявлено підстави для реагування та вжито заходів, це дозволило оперативно поновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено ухвалення рішень у порядку ст. 284 КПК України. У деяких випадках ми навіть отримували листи з подяками за виконану роботу, публікації у соціальних мережах. Це свідчать про значущість роботи порталу “СтопТиск” для підприємництва. Разом з тим у 133 випадках підстав для реагування не встановлено. Пояснюється це здебільшого тим, що не підтвердилися наведені заявниками обставини або не було виявлено ознак неправомірного впливу. Решта повідомлень перебувають у роботі – їх ретельно перевіряють, щоб забезпечити об’єктивний і повний розгляд
– зазначила Литвин.
Основа закладена, але проблема не зникла
Незважаючи на вже виконану роботу в напрямку припинення впливу на підприємництво з боку силових відомств, все ж ще залишаються епізоди неправомірних переслідувань підприємців, зокрема й тих, хто функціонує в стратегічно важливих для держави сферах.
Показовим прикладом у цьому контексті є переслідування групи компаній “Константа”, куди входять такі компанії як ТОВ “Н3ОПЕРЕЙШІНС”, ТОВ “КСЄНА” та ПрАТ “Авіакомпанія Константа”, що працюють в авіаційній галузі. Дана група українських компаній є одним із найпотужніших гравців авіаринку як в Україні, так і за кордоном.
Як повідомляв УНН, проти групи “Константа” розслідується низка кримінальних проваджень, навіть поверхове вивчення яких дає можливість зробити висновок про їх очевидну замовність.
По-перше, всі справи були відкриті за заявами ГО “Рада ветеранів АТО”, яку повʼязують із головним конкурентом групи “Константа” – компанією “Українські вертольоти”. Обидві змагаються за міжнародні контракти з авіаперевезень, зокрема й щодо супроводження місій ООН в африканські країни.
По-друге, заяви подавались відразу у всі можливі правоохоронні органи і відкриті кримінальні справи мають ідентичні фабули. Наприклад. наприкінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276. Формально мова йде про нібито пособництво державі-агресору та заволодіння майном. Справа була відкрита за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського.
У заяві він розповів про “теорію змови”, спрямовану нібито на послаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіагалузі, зокрема ДП “Антонов”, яке, до речі, продовжує перебувати в державній власності. Разом з тим за майже чотири роки слідства жодних фактів, які б підтвердили ці твердження, встановлено не було.
Незважаючи на те, що злочини цієї категорії належать до підслідності СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ.
По-третє, слідчі у цій справі, як і в низці інших кримінальних проваджень з такими ж очевидно надуманими звинуваченнями, ініціювали масштабні обшуки, вилучення техніки та арешти рахунків компаній, що фактично паралізувало господарську діяльність і призвело до зриву контрактів, зокрема й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій. Очевидно, саме це було метою відкриття кримінальних справ, а не реальний пошук істини.
Аналогічні кримінальні провадження, відкриті заявами того ж ГО “Рада ветеранів АТО” у СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Окрім того, за даними УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
У компаніях наголошують, що всі іноземні контрагенти, зокрема в ОАЕ, проходили жорсткий міжнародний комплаєнс, і жоден державний банк не фіксував підозрілих фінансових операцій.
Варто зазначити, що ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій і неприбуткових організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним із провідних операторів літаків “Антонов” та експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою частиною української авіаційної спроможності. На підприємстві створено повний цикл обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, які підтверджують її відповідність міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи також регулярно проходять перевірки та аудити ООН у межах процедур відбору й нагляду за підрядниками.
До того ж авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, наданий Державіаслужбою. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Юристи, опитані УНН, вказують на те, що така активність силовиків має всі ознаки замовного переслідування з метою впливу на підприємництво. Вочевидь правоохоронці стали інструментом у конкурентних війнах, які поступово переростають у загрозу нацбезпеці.
Безпідставний вплив на підприємництво погіршує інвестиційний клімат
На його думку нардепа Михайла Цимбалюка, держава повинна створювати належні умови для ведення підприємництва в першу чергу для вітчизняних підприємств, а вже потім для іноземних компаній.
Про будь-який інвестиційний клімат можна говорити тоді, коли правоохоронні органи будуть захищати підприємництво і закон, а не здійснювати додатковий тиск, щоб це підприємництво припиняло своє існування в Україні. Це сумна дійсність і, на жаль, навіть ті закони, які Верховна Рада прийняла щодо заборони перевірок, воно не дає бажаного результату. Бізнесмени, інвестори й надалі скаржаться на надмірний вплив
– додав Цимбалюк.
Тож попри перші кроки до системної протидії неправомірному впливу на підприємців проблема вибіркового та конкурентно вмотивованого переслідування підприємництва залишається актуальною. Окремі кейси переслідувань стратегічних підприємств, як от групи “Константа”, свідчать про те, що правоохоронна система ще не повністю позбулася практики використання кримінальних інструментів як важеля впливу.