Цямрина – що це таке? / Колаж 24 Каналу, фото Ivan Vasyliev
Рідні словники зберігають чимало слів, у яких живе історія нашого побуту, про які ми вже забули. Одним із таких є цямрина. Його можна почути в народних піснях, прочитати в українській літературі, але далеко не кожен зможе пояснити, що воно означає.
Що таке “цямрина” та звідки походить це слово, розкажемо з посиланням на пояснення філологині Оксани Миколаївни.
Що таке цямрина – походження слова?
Старовинна криниця, дерев’яний журавель, прохолодна вода… – все це елементи сільського пейзажу, які часто зображують на картинах.
Чи знаєте ви, як називається дерев’яне або кам’яне обрамлення криниці? В українській мові для цього існує вишукане й давнє слово – цямрина.
Отже, цямрина – це дерев’яний, металевий, кам’яний або бетонний зруб, яким укріплюють стінки криниці. Простіше кажучи, це та частина криниці, яку ми бачимо над землею або вздовж її стін, що запобігає осипанню ґрунту.
Тому помилково називати цямриною всю криницю. Криниця – це споруда для добування води, а цямрина – лише одна з її складових.
Наприклад:
- Біля старої криниці стояла дубова цямрина.
- Господар замінив дерев’яну цямрину на кам’яну.
- Цямрину прикрасили різьбленням.
В українській культурі криниця була не просто джерелом води. Вона вважалася символом життя, добробуту та пам’яті про рідний дім. Саме тому в народних піснях і поезії часто згадується не лише криниця, а й цямрина, біля якої зустрічали гостей, відпочивали після праці або проводжали близьких у дорогу.
Наприклад, у поетичних творах можна зустріти образ сивої цямрини, старої цямрини чи криниці з дубовою цямриною – як уособлення давнього родинного обійстя.
- Криниця обведена з трьох боків широкими цямринами. (Степан Тудор).
- Чиста, як кришталь, та погожа вода стояла майже вщерть з кам’яними цямринами криниці. (Іван Нечуй-Левицький).
Звідки походить це слово?
Мовознавці припускають, що цямрина є запозиченням з польської мови – cembrzyna. Де cembra (cębrа) має схожість із німецьким – zimber, що означає “будівельне дерево, дерев’яна будівля”.
Імовірно, воно пов’язане з польським cembrowina – “дерев’яне або кам’яне облицювання криниці”. Польське слово, у свою чергу, походить від cembrować – “обкладати зрубом, укріплювати”. З часом в українській мові воно набуло звичної нам форми цямрина.
Цямрина – що це: дивіться відео
Безперечно, цямрина – це не діалектизм і не застаріле слово, а нормативна лексема, зафіксована в академічних словниках української мови. Хоча в повсякденному мовленні її можна почути нечасто, вона залишається доречною, коли йдеться про конструкцію криниці, народну архітектуру чи українську культурну спадщину.
Тож, якщо наступного разу побачите старовинну криницю, придивіться уважніше: можливо, найбільше враження справити саме її цямрина, прикрашена литтям, ковкою, малюнками чи різьбленням. І ви точно знатимете, як назвати цю надземну частину криниці.